Бій з вітряками: думки закарпатців щодо будівництва вітропарку на Боржаві розділились.

«Голос Карпат» зібрав думки експертів щодо майбутнього будівництва ВЕС на полонині Боржава на межі Міжгірського, Воловецького, та Свалявського районів.

Питання забудови гірських масивів та збереження унікальної біосфери постало на Закарпатті дуже гостро.

У 2017 році Закарпаття активно обговорювало будівництво мега-курорту «Свидовець», а вже 2018 з’явився новий амбіційний проект – вітрова електростанція на полонині Боржава.

Найактивніше це питання обговорюють в соціальних мережах, де, навіть, з’явився спеціальний хештег - #SaveBorzhava.

Як зазначив у своєму дописі у соціальній мережі Андрій Шекета, проти будівництва висловились екологи і зокрема орнітологи, парапланеристи, і не тільки українські, які проводять міжнародні змагання на Боржаві, різні туристичні асоціації, підприємці Міжгірщини, що працюють в сфері туризму, представники влади Міжгірського району, власники земельних ділянок, які знаходяться біля місць майбутнього розміщення вітрогенераторів.

Підтримують будівництво, за словами Шекети, представники влади Воловеччини та Свалявщини, які отримують додатковий дохід у бюджет, власне забудовники, особи які вже працюють, чи планують працювати над реалізацією цього проекту.

Аргументи «ЗА» будівництво електростанції:

- додаткові надходження в бюджети різних рівнів та додаткові робочі місця при будівництві станції

- близько 25 робочих місць постійних при її експлуатації

- облаштування на кількох вітряках оглядових майданчиків

- генерація "зеленої електрики"

- будівництво доріг на полонину для здійснення проекту

Аргументи «ПРОТИ»

- вітряки зіпсують красу Боржавського хребта, що негативно вплине на кількість туристів в регіоні

- там не можливо буде проводити змагання парапланеристів (а це єдина така локація в Україні)

- будівництво унеможливить польоти з інструктором, що є популярним атракціоном для туристів, що також негативно вплине на туристичний бізнес.

- складність функціонування існуючих та будівництво нових витягів, зважаючи на охоронні зони таких станції

- непоправна шкода екології

- загибель флори та фауни

- зменшення кількості туристів

- забруднення повітря

Свої позиції висловили і активні користувачі соціальних мереж. Їхні думки кардинально відрізняються одна від одної. Дехто вважає будівництво недоцільним, бо не можна псувати красу Карпат, дехто – навпаки, підтримує таку ініціативу. Є такі, які пропонують поїхати до країн-сусідів і перейняти їхній досвід з встановлення вітряків, оскільки у них вони працюють вже протягом багатьох років.

Так, Vasyl Bihar описав екологічний аспект, який потрібно врахувати при будівництві.

«Перше, полонина Боржава улюблене місце парапланеристів, і після здачі Криму іншого подібного місця в Україні НЕ МАЄ. В разі розташування вітряків про подібні змагання можна буде лише згадувати. Друге, при обертанні турбіни виникають турбулентні вихрові потоки повітря і ІНФРАЗВУКОВІ КОЛИВАННЯ. Щоб детально знати, що воно таке потрібно вивчити розділ фізики "Коливання і хвилі". А якщо коротко, то звукові коливання частотою нижче 16-20 Герц називають інфразвуковими. Людське вухо не здатне їх сприймати, але на організм вони діють, на комах (бджіл) також. Діють негативно. Все залежить від інтенсивності звукових хвиль. До речі вони розповсюджуються на великі відстані, оминають перешкоди і слабо затухають. В Європі це враховують, тому ПОТУЖНІ вітряки не розміщують поблизу населених пунктів. Повернемося до нашого з турками випадку. Полонина Боржава - потужність одного вітряка 10-25 МВт, висота башти 100 м. лопасть - 45 м. Відстань до крайньої точки населеного пункту близько 2 км. При цьому в Карпатах переважають західні вітри,які дмуть в сторону села. Висновки напрошуються самі собою», - зазначив він.

Vika Sabadosh написала, що насамперед варто спитати думки жителів районів, де планують будівництво. «Особисто мені, як людині яка стабільно відвідує Пилипець, а саме байк парк, важко уявити, що буде з туристично-спортивним напрямком, якщо все понівичити дадуть...чому б не видвинути декілька варіантів розташування, розроблення ділянок на іншій місцевості...і наостанок...елементарно...чи хотіли б Ви (узагальнення) бачити біля своєї домівки такого "маленького" вітряка?», - обурилась Вікторія.

Євген Сойкін підтримує будівництво вітрової електростанції.

«Правильний проект, треба підтримувати. В ЄС жорсткі екологічні норми, але таких проектів - маса.
Аргументація про шкоду природі - взагалі не серйозна. Туристи, які "облюбували" засмічують і шкодять більше, ніж вітряк», - підкреслив Євген.

Габріел Коржос зазначає, що ця вся історія нагадує виступи кінних візників проти громадського транспорту або нещодавні страйки таксистів проти уберу. Це майбутнє, якби комусь того не хотілося.

На думку Vasyl Prusak, вітрова електростанція може привабити більше туристів до Закарпаття.

«Вітропарк є біля Старого Самбора - теж туристичний край - там вже більше двох генераторів. На мою думку, вітрогенератори в Карпатах тільки збільшать привабливість туристів, якщо цю тему візьмуть розкручувати місцеві адміністрації. Буде кілька додаткових доріг до вітрогенераторів», - зазначив Василь.

Феер Ярослав не вірить у великі прибутки для району. Він впевнений, що Міжгірщина втратить більше, ніж отримає.

«Я знаю одне на 100% що якщо розпочнеться будівництво цих вітряків то нашим Пилипчанам треба буде обрано брати торби на плечі і йти обратно на Чехи заробляти. Лиш якось своїми силами налагодили собі якиїсь бізнес біля хати і на тобі....комусь захотілося все закреслити тією стройкою....то лише може бути у нас так .... Всюди по Європі природу бережуть а ми ії самі хочемо вже докінця вбити.ліс рубають,річки перегорожують Гесами зараз до вершин , до чого ми йдемо...і коли голова Волівця говорить що в бюджет надійде 150 000€ в замін на знищення тієї краси то він точно не газда свого краю. і 25 робочих місць....то є сміхотворне ставлення до нас жителів Району», - написав Ярослав.

Iwan Chubirko вважає, що перш за все потрібно питати не депутатів і чиновників, а тих людей які поколіннями проживають в цих трьох районах Закарпатської області.

«Я би навіть запропонував провести опитування чи місцевий референдум з цього питання.
Це ж буде будуватися на дисятиліття, а не на рік, і варто співставити всі за і проти.
25 робичих місць і примарні надходження в місцевий бюджет , і втрата первозданної краси єдиних в Україні Боржавських полонин.
Думаю що тут потрібно дуже добре всім нам подумати, а впершу чергу я наголошую , місцевим мешканцям», - підкреслив Чубірко.

Maksym Babaiev ж, у свою чергую, сказав, що громадські слухання і так будуть, не потрібно проводити референдуми.

«У проекті є фінансування ЄБРР. Нашо вам якісь референдуми, якщо банк по процедурі попросить громадські слухання? Готуйтеся і не ведіться на маніпуляції, громада буде проти, то ніхто нічого не будуватиме. А ні - то в суд», - написав він.

Що стосується туристичної сфери то найбільші ризики у Міжгірщини, вважає Юрій Лівак.

«Лише Міжгірщина ризикує понести великі втрати через втрату туристичного інтересу. Свалявщина туристична взагалі не втратить нічого від вітряків на Боржаві, Воловеччина - небагато. А от Міжгірщина має великі ризики», - написав він.

Viktor Rusyn написав, що потрібно переймати досвід країн-сусідів.

«Зберіть комісію поїдьте в Угорщину, Австрію де ці вітряки уже десятиліттями працюють, вивчіть через який механізм на землях сіл вони поставлені і через наше законодавство треба пропускати, а не гадати і видумувати новий велосипед», - вважає Русин.