Громадськість та закарпатські екологи вимагають оприлюднити для широкого громадського обговорення "Оцінку впливу на навколишнє середовище" для проекту вітрової електростанції на полонині Боржава.
Черговий проект з генерації «зеленої енергії» на Закарпатті знову підняв градус громадського невдоволення в області, до якого, зокрема, підключили і парапланеристи, які літають над Боржавським хребтом.
Цього разу - це вітрова електростанція анонсованою потужністю 120 МВт в межах Воловецького та Свалявського районів, яку планується побудувати за кошти турецького інвестора «Enisolar Energy» та із залученням кредиту з "Европейського Банку Реконструкції та Розвитку". Для реалізації проекту було створено і зареєстровано у Воловці ТОВ «Атлас Воловець Енерджі».
Представник інвестора Святослав Жмуцький називає ряд переваг для жителів і економіки Воловецького та Свалявського районів, де ще в травні-червні 2017 року пройшли громадські слухання на яких затвердили детальні плани територій під вітряки та потрібну для них інфраструктуру. Серед них - екологічність ВЕС (вітрової електростанції – ред.), яка, за словами інвесторів, не зашкодить природі Карпат; а також можливість забезпечити ці гірські райони енергетичною незалежінстью.
Окрім того, це надходження до місцевих бюджетів за оренду землі та податки від виробництва електроенергії. За словами одного з депутатів Воловецької райради Олександра Соломко до бюджету селищної ради має надходити 846 тисяч гривень щорічно згідно з договорами оренди на 16 земельних ділянок загальною площею 11,25 га.
Далі - забезпечення робочими місцями і безкоштовно оновлена транспортна інфраструктура. Остання потрібна компанії для доставки будівельних матеріалів. Обладнання для вітряків і самих вітряків на полонини, а тому впорядковується за кошти інвестора.
Святослав Жмуцький неодноразово наголошував на цілковитій прозорості проекту і доступності всіх документів, тож журналіст Голосу Карпат подав запит на один із них, а саме – "Оцінку впливу на навколишнє середовище".
Значимість запитуваної «Оцінки впливу на навколишнє середовище» для подібного проекту більш ніж важлива. Дослідження, що робляться під час виконання цього документу спрямовані на виявлення й прогнозування очікуваного впливу об’єкту на навколишнє середовище, флору і фауну, здоров’я людей. Висновок ОВНС має прямий вплив на результат екологічної експертизи. Дотримання цих норм вимагалося українським законодавством до 18 грудня 2017 року, коли в дію вступив Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» і змінив процедури.
Запит на документ був надісланий ще в листопаді 2017 року, після телефонної розмови з Святославом Жмуцьким, в якій він повідомив про завершення ОВНС і готовність до оприлюднення. Тоді відповідь до редакції так і не надійшла.
Вдруге Голос Карпат зв’язався з представником інвестора на початку лютого цього року, коли в мережі Фейсбук та ЗМІ спортсмени-парапланеристи та незалежні екологи підняли ґвалт навколо території розміщення вітряків (вітряки стоять на маршрутах парапланеристів - ред.) та відсутності кваліфікованих наукових досліджень про вплив майбутньої ВЕС на Боржавському хребті на довкілля, зокрема птахів та кажанів. А також відсутності у публічному доступі вже згаданої екологічної документації.
Як запевнив представник інвестора Святослав Жмуцький в телефонній розмові журналісту Голосу Карпат, «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС виконаний київським ТОВ «НВП «Екозахист» - ред.) наявна і найближчим часом буде доступна для ознайомлення на інтернет-сторінці проекту:
«Ми зараз працюємо над створення сторінки в Інтернеті і будемо туди надавати всю-всю інформацію, щоб це було публічно і прозоро».
На питання журналіста чи можливо отримати копії документів за запитом, однозначної відповіді отримано не було.
За коментарем чим може загрожувати будівництво вітрової електростанції потужністю 120 МВт на Боржавському хребті без якісно виконаної ОВНС та що на її думку може бути причиною із затягуванням її оприлюднення Голос Карпат звернувся до еколога Оксани Станкевич-Волосянчук:
«Думаю, що цей документ вже існує, як і екологічна експертиза цього проекту. Для інвестора було важливим закінчити підготовку усієї проектної документації до 17 грудня 2017 року, коли вступив в дію новий екологічний закон "Про оцінку впливу на довкілля".
За старим законодавством "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище" (ОВНС) виконувалась вкрай неякісно і практично ніколи не виносилась на громадські слухання. Очевидно, так сталось і цього разу. Адже про громадське обговорення впливу цього проекту на довкілля не чули ні у районних адміністраціях Сваляви та Воловця, ні екологічне експертне середовище Закарпаття. Гадаю, саме тому цей документ нікому не показують.
Жмуцьким повідомлялось, що з осені були законтрактовані орнітологи для спеціальних досліджень. Це для мене особисто є сигналом того, що інвестор є недобросовісним.
- по-перше, орнітологи повинні були працювати на етапі підготовки ОВНС, а не після того, як документ є готовим, як і вся проектна документація. Адже зараз це дослідження є формальним і не впливає на основний екологічний документ проекту - ОВНС. Результатами та рекомендаціями цих досліджень інвестор може легко знехтувати без усіляких проблем з юридичними наслідками;
- по-друге, зрозуміло, що це дослідження проводиться не для того, щоб почути думку фахівців і щось змінити у проекті, а для того, щоб отримати кошти ЄБРР, який вимагає цю процедуру.»
За словами Оксани Станкевич-Волосянчук, вона та ГО «Екосфера», в якій вона працює, підтримує розвиток вітрової енергетики, як одного з видів відновлювальної енергетики на планеті. Але, як зазначає еколог, вітрова енергетика також містить небезпеку для птахів і кажанів.
«Тому для нас є важливим точно знати, які ризики містить цей проект, хто саме з орнітологів брав участь у підготовці ОВНС, які шляхи мінімізації впливу на птахів та кажанів були запропоновані, як вітряки впливатимуть на чорничники на полонині Боржава», - говорить про свою позицію Оксана Станкевич-Волосянчук.
Ми вирішили дізнатись, чи наявна будь-яка інформація про ОВНС чи статус виконання документа у Воловецькій та Свалявській райдержадміністраціях і в телефонному режимі поспілкувались з головними архітекторами обох районів. Вони повідомили що "Оцінка впливу на навколишнє середовище" в районних адміністраціях представлена не була і громадські слухання по ній не проводились. Про те, на якій стадії знаходиться документ – ще в розробці чи завершено – архітекторам не відомо.
Натомість нам підтвердили що і у Воловецькому, і у Свалявському районі земельні ділянки під вітряки вже виділили.
9 лютого відбулась зустріч між представниками інвестора та Воловецької і Свалявської райдержадміністрацій – з одного боку, і спортсменами-парапланеристами - з іншого. На ній часники дискусії загальної згоди так і не досягли та домовились про подальші комунікації у форматі «запит-відповідь». Наступна зустріч прибічників вітряків на Боржаві із зацікавленими сторонами має відбутися 23 лютого.
Стрімкий розвиток альнетративних джерел енергії, енергетичні реформи з відмовою від викопного палива і курс на енергонезалежність від імпортних енергоресурсів – це той шлях яким зараз йде Україна. Закарпаття, одна з тих областей країна, де завдяки географічному положенню і рельєфу є можливості перетворювати сонце, вітер й воду в енергоресурс та гроші.
Але чи готова до цього сама природа? Питання, на яке дасть відповідь лише відкритий і конструктивний діалог усіх зацікавлених сторін, прозорість проектів та активна участь закарпатців у розвитку свого краю.
Олена Мудра для Голосу Карпат