На початку минулого року силами окремих нардепів від Закарпаття Срібну Землю на рівні з іншими прикордонними областями таки включили до так званого дорожнього експерименту.
Згідно з цим дорожнім експериментом, 50% від перевиконання місцевою митницею плану надходжень, залишатимуться в обласному бюджеті на потреби ремонту дорожнього покриття. Проте, експеримент проходить не так гладко, як хотілося б. Відтак, Уряд, а зокрема Міністерство фінансів, не віддає всі обіцяні 50% від того ж перевиконання плану місцевою митницею ДФС. Активісти спробували з’ясувати: скільки ж Закарпаття недоотримало на дорожньому експерименті, скільки заробило, через кого витратило зароблене і де можна побачити результати цих витрат, пише на сторінках Groza-news Павло Білецький.
Мінфін: кому скільки хочу, стільки дам…
Варто сказати, що «дорожній експеримент» приніс цивілізацію у чимало куточків Закарпаття. Ремонт асфальту відбувався у кількох ділянках, де покриття не відновлювали з радянських часів. А на околиці Волівця турецька автодорожна компанія ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» збудувала найпотужніший у області завод, який спроможний виробляти 260 тонн асфальту на годину! Ця ж компанія виграла тендер на ремонт дороги, що з’єднує Закарпаття зі Львівщиною. До того у Хустському районі поблизу села Рокосово для цих же потреб відкрили асфальтовий завод, потужністю 160 тонн на годину. Тобто робота пішла… Та, на жаль, не на довго, 19 вересня, асфальтні заводи Закарпаття змушені були припинити роботу, оскільки не отримували щебінь з інших регіонів України через гострий дефіцит залізничних вагонів та локомотивів. Коли ж вирішилася проблема з локомотивами, Мінфін просто забрав від Закарпаття гроші за вересень-жовтень, зароблені місцевою митницею з експерименту…
Так на інформаційни запит активістів із Закарпатської митниці ДФС повідомили про чималу суму перевиконання плану, яка у 2017 році склала понад 835 мільйонів гривень.
"Разом з тим, у відповіді виконувач обов’язків начальника митниці Вадим Симчера повідомив, що ці кошти спочатку забирають у Київ у Мінфін, відтак там вирішують: якій області скільки грошей щомісяця з суми надходжень видавати. Після того, як міністерство їх поділило, кошти йдуть на рахунки Держказначейства України. Далі — у відповідні обласні казначейства і лише звідти — у обласний бюджет. У області, у свою чергу, вже вирішують, куди ці кошти витратити і хто саме їх витрачатиме" – пише Павло Білецький.
У митниці також розповіли, що, за неофіційною інформацією, з самого початку експерименту, Уряд жодного разу не перерахував рівно 50% перевиконаного плану. Таку інформацію підтвердив і голова Закарпатської ОДА Генадій Москаль. Він, зокрема розповів, що Закарпаттю минулоріч лише за вересень-жовтень Уряд недодав більше 100 мільйонів гривень, призначених на той же експеримент.
— За вересень область мала отримати понад 55 мільйонів гривень від «дорожнього експерименту», а за жовтень – понад 51 мільйон, — розповідає Москаль. — Разом ця сума становить понад 107 мільйонів гривень. На початку жовтня Мінфін усупереч нормативно-правовим актам вирішив забрати від Закарпаття 41 мільйон, зароблений у вересні, залишивши лише 14 мільйонів. Таке рішення не підтримав Бюджетний комітет Верховної Ради України, однак із тих пір Закарпаття не отримало ні 14 мільйонів, ні 55 мільйонів, зароблених у вересні, ні 51 мільйон, зароблений у жовтні. Ми не отримали нічого, при тому, що «дорожній експеримент» залишається єдиним серйозним джерелом фінансування ремонту наших автодоріг. Це ніщо інше, як «кидалово». Для чого тоді старатися, якщо тебе все одно обдеруть як липку?
Що наремонтував облавтодор на 201 мільйон гривень?
У Києві ж, після звернень Москаля до прем’єра Гройсмана, повідомили, що інші митниці України не виконали плани, тому гроші варто розподілити «по-братськи»…
Повертаючись до суми зароблених з «експерименту» грошей, Закарпаття з суми 835 перевиконаних мільйонів мало отримати щонайменше 410 мільйонів гривень. Насправді ж, отримало дещо менше. Так, згідно відповіді на інформаційний запит з Головного управління Державного Казначейства України у Закарпатській області, керівник Надія Конджарія повідомила, що протягом 2017 року установа спрямувала до спецфонду бюджету області на згадані потреби 362 мільйони, 333 тисячі гривень.
Так суму підтвердив у відповіді на наш інформаційний запит і виконувач обов’язків голови Закарпатської ОДА Іван Дуран. Він також повідомив, що Закарпаття долучилося до експерименту 1 січня 2017 року. І лише 17 липня минулого року затвердила розпорядженням голови ОДА перелік об’єктів, що мають першочергово реконструюватися. Тоді ж було визначено замовників виконання робіт. Ними стали: Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Закарпатське комунальне підприємство облради «Будкомплектторг», Тячівська Районна держадміністрація та Тячівська об’єднана територіальна громада.
Відтак через портал «Наші гроші» активісти дізнались, що майже увесь дохід із дорожнього експерименту Закарпаття Перерахувало Службі автомобільних доріг у Закарпатській області та румунській фірмі «S.C. Trameco S.A.».
У закарпатській Службі автодоріг спочатку проігнорували інформаційний запит активістів, який вони надіслали на єдину вказану на офіційному сайті електронну адресу: zakavtodisp@ukrpost.net. Зателефонувавши за тиждень після відправлення запиту, активісти з’ясували, що вказана на сайті електронна пошта не є дійсна… Відтак, переслали запит на адресу, яку дали у приймальні Служби zakdisp@gmail.com. Однак, у відповідь отримали відмову, мовляв у наданні інформації відмовлено у зв’язку з відсутністю у запиті підпису. І лише згодом, через майже три тижні за третім разом активістам таки відповіли.
Зокрема заступник начальника закарпатського облавтодору Михайло Пустовойтенко повідомив, що минулоріч загальна сума коштів, отриманих Службою зі спецфонду обласного бюджету становила 201 мільйон 759 тисяч гривень. У додатку пан Михайло також надав перелік відрізків автодоріг, які САД у Закарпатській області мала відремонтувати за ці кошти. У списку — вісім відрізків.
Найбільше — 119 мільйонів пішло на автодорогу Мукачево — Рахів — Богородичани — Івано – Франківськ — Рогатин — Бібрка — Львів.
"Що ж, подорожуючим цим напрямком варто придивитися до такого вартісного ремонту, який стосується не лише Закарпатської області" – пише автор.
Наступний за дорожнечею відрізок — Нижні Ворота — Воловець — Міжгір’я, а який витратили більше 30 мільйонів гривень. Потім — Іршава — Виноградів — 19,5 мільйона та 13, 1 мільйон, Свалява — Довге — Липча (там бездоріжжя вже майже півстоліття) — 9,1 мільйона, Перечин — Свалява — 4,8 мільйона, Тур’їРемети — Лумшори —3 мільйона та 1,9 мільйона на трасу Киїів — Чоп на ділянці Іванківці Щасливе. Та чи відремонтовано наразі ці всі відрізки?.. Про це Служба автодоріг активістам не повідомляє…
Румуни з великими гарантіями роботу ще й не починали…
Що ж до румунської фірми, то зі спецфонду через КП «Будкомплектторг» область перерахувала сусідам близько 52 мільйони гривень. Так компанія «S.C. Trameco S.A.» мала реалізувати поточний середній ремонт автодороги місцевого значення Рахів – Богдан – Луги за 51,99 мільйона гривень, довжиною 20 кілометрів у середньому по 2,59 мільйона за кілометр. Роботи мали завершити у листопаді. Однак, за словами місцевих жителів, відновлення дороги тут іне розпочинали. Так депутат Рахівської райради і активіс Микола Кокіш-Мельник повідомив, що єдиний відрізок, який почали робити у цьому напрямку силами облавтодору — Рахів розтоки. Тут зробили половину півтора кілометрової ділянки. А через два тижні, каже Микола, той асфальт «здувся»… Інформацію про те, що дорогу й не починали будувати підтвердили й у Закарпатській ОДА. Так заступник начальника Департаменту ЖКГ облдержадміністрації В. Романець у відповідь на наш інформаційний запит написав багато тексту і в кінці пояснив, що фірмі бракувало вагонів…
У ОДА також кажуть, що саме цю компанію обрали через те, що румуни дали хороші гарантії: 12 років на асфальтове покриття. Єдиним їхнім конкурентом було Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», з яким переможець уклав договір про постачання асфальтобетонної суміші. При цьому обидва учасники не знижували ціну під час аукціону. До слова, румунська компанія з квітня 2017 року виграла тендерів на майже 205 мільйонів гривень виключно на Закарпатті: у Тячівської РДА і КП «ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»…
У 2018 –му ж Закарпаття може розпочинати ремонт дорожнього покриття не лише з недоотриманих від експерименту коштів, але й за рахунок субвенції з держбюджету, яку область отримає у сумі 218 мільйонів 740,3 тисяч гривень на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг місцевого значення. Про це нам також повідомив голова Закарпатської ОДА Генадій Москаль. Він також додав, що кожна область України отримає субвенцію, визначену формульним розрахунком у залежності від протяжності (кілометражу) доріг. Найбільше виділили Харківській (656,1 млн. грн.), Вінницькій (623,8 млн. грн.) та Полтавській (588,3 млн. грн.) областям.
Довідка:
Закарпаття два роки домагалося участі у «дорожньому експерименті». У 2015 році до нього приєдналися Львівська, Київська, Одеська, Чернівецька і Волинська області. А у 2016-му — Київ. Закарпаття ж, котре має найбільше митних пунктів пропуску і розгалужену митну інфраструктуру, вчергове проігнорували. Тим часом українські митниці, які брали участь у «експерименті», у 2016 році спрямували на будівництво доріг у своїх областях 2,2 мільярди гривень. Закарпаття ж до експерименту включили лише наприкінці 2016 року. При чому, за включення області до цієї програми голосували всі закарпатські нардепи, окрім трьох рідних братів Івана, Павла та Віктора Балог…