В мережі розповіли про життя Федора Фекети – найвідомішого закарпатського поштаря

Федір Фекета: відомий і невідомий.

“Пішки, з тією самою сумкою через плече, в усі пори року і в будь-яку погоду - за будь-яких обставин він неодмінно долав гірський шлях в 25 з гаком кілометрів до Ужгорода”. - мовиться про відомого поштаря Федіра Фекету - уродженця закарпатської Тур’ї Ремети, що на Перечинщині.

Подейкують, що пам’ятник Фекеті унікальний тим, що він єдиний в Україні присвячений важкій праці поштаря. Проте об'єктивності заради варто зазначити: у Луцьку (Волинська область) у 50-х рoках минулoгo стoліття було встановлено пам’ятник листоноші-поштарці - Лідії Федорівні, який символізує пoвагу та шану нелегкій праці листoнoші. Наші сусіди дуже ображаються на твердження про “єдиний та унікальний”, повідомляє Юрій Ломакін.

Федір Фекета народився в селі Тур’ї Ремети в далекому 1789 році. Коли в його рідному селі утворилося ливарне виробництво, що постійно потребувало інтенсивного поштового обміну, Фекета на довгі роки став однією з його центральних фігур.

В Ужгороді на нинішній Собранецькій, в будинку під номером 5 (до речі, він зберігся до наших днів) розташовувався пункт обслуговування каретно-поштової лінії “Будапешт - Кошице - Львів”. Саме сюди пролягав шлях Фекети, де він отримував кореспонденцію і повертався назад.

У листопаді 2004 року в Перечині встановлено двометрову скульптуру поштаря. Крізь роки і століття бронзовий Фекета так само, як і у далекому минулому, переступає з каменю на камінь, долаючи гірський потік.

Під час одного з переходів поштар підсковзнувся й твпав у холодну воду. 18 березня 1839 роки (а не 1838, як зазначено на пам'ятній дошці) Фекета помер від запалення легень. Поховали його на сільському кладовищі поряд з невеличкою церквою. Кладовище можна побачити й сьогодні, але його могилу листоноші тут вже не знайти. Років через 10-15 після його смерті, при проведенні робіт з розширення території храму, вона опинилася під церквою.

Відомо, що праправнук легендарного листоноші, кандидат філологічних наук, колишній доцент Ужгородського університету Іван Фекета, досліджуючи свій родовід, не тільки уточнив дату народження і смерті Федіра Фекети, а й зібрав чимало інших відомостей і матеріалів про нього: конверти, картки, документальні та художні твори, газетні вирізки.

Фігуру поштаря відлито з бронзи. Вона має два метри висоти та важить до 300 кілограмів

– Але пам’ятник зроблено недостовірно, - розповідають місцеві мешканці. Селяни здавна переказують легенду, відповідно до якої Федір Фекета мав одну руку. Річ у тім, що він був з бідної родини і хотів спорудити хату, але дерева для будови не мав, тому крав його у пана – за це йому відрубали руку. Федір не міг нічого фізично робити і став носити пошту. На церковному барельєфі, який відлито відразу після його смерті, кептар прикриває цю ваду.

Правди це чи ні - сьогодні вже достовірно невідомо нікому.

Автор скульптури - заслужений художник України Михайло Белень. Місцевий поет Іван Козак присвятив земляку-листоноші роман у віршах "Віків передзвони" - у центрі якого постать реальної людини, листоноші-поштаря Федора Фекети.

Свідченням великої поваги односельців до свого Посла є те, що на стіні сільської церкви у Тур’ї Реметі встановлено єдиний у своєму роді монумент-барельєф з написом “Федор Фекета. В Пам’ять Приязности, Тверезности, Чесности Й Послужности Посла”.