Галас довкола МГЕС у Мукачеві: громада vs влада / ФОТО / ВІДЕО.

"Шулерство", "спекуляції", "ганьба" - такі вислови звучали в бік один одного під час зустрічі міського голови із представниками громади щодо ймовірного будівництва МГЕС у Мукачеві.

Голос Карпат спробував розібратися у ситуації та дізнатися про плюси й мінуси даного питання.

Нагадаємо, раніше представники ряду громадських організацій міста ініціювали на центральній площі міста збір підписів проти будівництва міні ГЕС. Слід відмітити, що обурення представників громади викликали громадські обговорення громадських слухань,які згідно Протоколу відбулися за присутності 12 осіб. З даного приводу активісти звернулися до прокурора області та подали відповідну заяву щодо порушення процедури проведення громадських слухань чиновниками мукачівської міської ради.

Пізніше, в середу, 17 січня, мер Мукачева зустрівся з громадою з приводу скандальної ситуації щодо будівництва МГЕС на Латориці у межах міста.

Втім, сесійну залу Андрій Балога покинув під вигуки "Ганьба!". Адже, не зміг надати вичерпних відповідей на запитання громади.

"З чого все почалося - недовіра, спротив, чиєсь бажання, чиєсь небажаня... Тут є багато людей, тут є камери. Ви дуже сильна фігура, всі це знають, у вас є багато можливостей. Запевніть людей, що це рішення не піде на сесію і, що ви скасуєте недогромадські слухання", - звернувся до міського голови один з представників ГО-ініціаторів збору підписів Сергій Альохін.

Відповідаючи активісту мер зауважив, що відповідне рішення щодо МГЕС знімуть з порядку денного наступних сесій міськради, а громадські слухання буде проведено повторно після прийняття відповідного Положення.

Водночас, під час зустрічі Андрій Балога серед іншого зазначив, що не є спеціалістом з відповідних питань, не підтримує жодної сторони, ні "за", ні "проти" і в даній ситуації виступає в якості "рефері".

Також ситуацію після зустрічі в ратуші Голосу Карпат прокоментував депутат міськради Юрій Кравчук. На його думку показна відкритість та прозорість у повторному громадському обговоренні щодо детального плану розміщення міні-ГЕС – це спроба замилити очі громадським активістам на справді серйозні «підстави».

"Спочатку я сприйняв виступ міського голови на зустрічі з громадою, як прояв лицемірства. Тому що відкрито спекулювати думками, ще й звинувачувати у цьому інших – цинізм вищого ґатунку. Згодом прийшло розуміння – Андрій Балога щиро вірив у те, що говорить. Він сам не розбирався у загрозах, що представляє собою міні-ГЕС, у детальних планах, і не розумів, чого це люди вийшли і збирають підписи. Про це він відкрито сказав – послухайте уважно його виступ. Так, він зустрівся з інвесторами, які розповіли йому про бонуси, що отримає місто – облагородження території набережної, міський пляж, робочі місця, тощо. Потисли руки, і міські чиновники отримали завдання – готуйте процедуру. Чиновники разом з зацікавленими підрядниками радісно потерли долоні, і завзято взялися за роботу. Щоб хтось інший не заробив на цьому, вони зробили усе можливе, щоб процедура проходила якомога непомітніше. І їм практично вдалося – Протокол громадського обговорення громадських слухань є законною підставою для затвердження детального плану на сесії. А коли затверджений детальний план – повірте моєму досвіду – практично неможливо зупинити будівництво.

Міський голова відчув, що його «підставляють особливо наближені» чиновники тільки у цей понеділок, коли громадські активісти зареєстрували у ЄРДР через обласну прокуратуру заяву про порушення чиновниками процедури, та принесли у приймальню міського голови біля 1500 підписів громадян, які вимагали повторних слухань.

І ця «підстава» не тільки у непрозорій процедурі з міні-ГЕСами. Кожного дня міський голова паркує свій автомобіль біля наймасштабнішого проекту у місті – будівництва ЦНАПу. Думаю, він добре знає, що станом на 31 грудня 2017 року на це будівництво з міського бюджету вже перераховано більше 14 мільйонів гривень з загальної суми – більше 30 мільйонів. Безперечно, міський голова бачить, на якій стадії зараз роботи, на які вже перерахована майже половина суми – тільки-но зводяться колони другого поверху. Без сумніву, Андрій Вікторович вміє рахувати гроші, і, очевидно, ставить чиновникам та підрядникам незручні питання. А показна відкритість та прозорість у повторному громадському обговоренні щодо детального плану розміщення міні-ГЕС – це спроба замилити очі громадським активістам на справді серйозні «підстави». Залишається сподіватись, що громадські активісти, поки триває процедура плебісциту по міні-ГЕС, займуться громадським контролем робіт, що проводяться у місті. Я з свого боку, допомагатиму з радістю", - зауважив Юрій Кравчук.

Крім того, свій коментар щодо пропонованого проекту МГЕС у Мукачеві Голосу Карпат надала еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. За її словами, з тієї документації, яка оприлюднена, очевидно, що власники ряду товариств з обмеженою відповідальністю із словом у назві "Гідроресурс" - ТОВ "Гідроресурс Ріка", ТОВ "Гідроресурс Тересва", ТОВ "Гдроресурс Латориця" - мають один-єдиний типовий проект міні та малої ГЕС дуже схожий на той, який був реалізований на р. Ріка у с. Нижньому Бистрому.

Про наслідки Нижньобистрівської ГЕС для річки та громад, які живуть у долині р. Ріка в Хустському районі вже публікувались відповідні статті.

"Детальний план території земельної ділянки, яка повинна була бути відведена під будівництво однієї з двох МГЕС на р. Латориця у межах міста Мукачева, також був списаний з попередніх детальних планів територій під будівництво МГЕС на річках Ріка та Тересва (у деяких місцях "розробник" забув виправити зазначені р. Ріка та р. Тересва на р. Латориця та тип населеного пункту з села на місто). Відповідно до інформації, яка зазначена у детальному плані території, у м. Мукачеві заплановано побудувати дві МГЕС, потужністю 999 кВт кожна. Розробку детального плану території здійснювало ТОВ "Наша спадщина". Попередня документація під назвою "Передпроектні роботи розташування каскаду із двох міні ГЕС в межах Мукачеве Закарпатської області. Перший етап. Том 1. Пояснююча записка", яку готувало ТОВ "Німецько-український навчальний інститут та консультаційний центр" з Рівного, передбачала будівництво дещо інших МГЕС, потужністю 600 кВт кожна. При цьому ця документація також була переписана з попередньої, яка розроблялась для смт. Великий Березний (розробник також забув у деяких місцях назву Великий Березний замінити на Мукачево). Усе це вище сказане вже навіює сумніви про те, що ТОВ "Гідроресурс Латориця" ґрунтовно підійшов до розробки передпроектної документації, та що проект МГЕС розроблявся саме для р. Латориця, враховуючи те, що гідроелектростанції плануються будувати не за межами населеного пункту, а саме у межах міста Мукачева. Це перше, що повинно насторожувати мешканців міста Мукачева. Дивно, що не викликало питань у керівництва міста", - зазначила Оксана Станкевич-Волосянчук.

В той же час, як зазначає еколог, з оприлюднених матеріалів детального плану території зрозуміло, що під першу МГЕС буде відведено 1,312 га землі у природній заплаві річки.

"Забудовниками запропоновано такий проект МГЕС, який передбачає повне перекриття русла Латориці підпірною греблею довжиною 68 м, висота підпору становить 3,5 м. Фактично у місці будівництва річка буде залита бетоном: окрім масивної греблі тут буде збудовано бетонний дериваційний канал довжиною більш як 500 м. В результаті будівництва підпірної греблі, вище греблі буде створено водосховище. Фактично, у центрі міста вже не буде річки з проточною водою, а буде водосховище з усіма його негативними наслідками:

1) сильне замулення дня;

2) збільшення органічних речовин у воді в результаті втрати проточності та здатності річки до самоочищення, що призведе до інтенсивних гнилісних процесів з виділенням сірководню або метану;

3) збільшення мікроорганізмів у воді в десятки разів, зокрема кишкової палички та збільшення концентрації важких металів в намулі в рази або десятки разів;

4) у літню спеку можливе "цвітіння води" в результаті розмноження одноклітинних водоростей, що також може викликати неприємний запах біля річки на набережних.

Я не думаю, що таке водосховище можна буде використовувати для цілей рекреації, особливо з огляду на те, що цілі гідроенергетики зазвичай не співпадають з цілями рекреації", - зауважила еколог.

Також, Оксана Станкевич-Волосянчук звернула увагу і на той факт, що, як показує практика інших МГЕС, побудованих на річках Закарпаття у наш час, у тих водосховища ніхто не купається. Вони огороджені, і там розставлені аншлаги "Купатися заборонено", "Ловля риби заборонена".

Після греблі МГЕС в руслі води практично не буде, стверджує еколог, оскільки пропуск невеликого потоку води буде забезпечено лише рибоходом, який, до речі, для Латориці у цьому місці є абсолютно неадекватним.

"Ступінчасний рибохід у тілі греблі пропонують зазвичай для пропуску лососевих видів риб. Однак на цьому відтинку р. Латориця немає ні форелі струмкової, ні харіуса європейського, ні лосося дунайського. Тому не зрозуміло, для кого пропонується рибохід саме такого типу. Проте в річці водиться інша риба, пропуск для міграції якої цією гідротехнічною спорудою не запропоновано. Отже, для популяцій риб, які живуть в Латориці на цьому відтинку річки, буде критичним не тільки перетворення річки на ставок, де будуть кардинально змінені гідрологічні, фізико-хімічні та гідробіологічні умови існування, а ще й сама гребля МГЕС", - переконана еколог.

Водночас, Оксана Станкевич-Волосянчук акцентує на тому, що з дериваційного каналу після турбіни витікатиме вже не річкова за своїми характеристиками вода, а озерна, тому ерозійні процеси дна річки після греблі будуть інтенсифікуватись, що провокуватиме зниження ґрунтових вод в долині річки нижче Мукачева.

"Якщо у тих селах люди користуються колодяжною водою, то тут можливі проблеми зі зниженням рівнів води у колодязях.
Однак існують ще ризики паводків, льодоходу тощо. Звісно, відібравши у річки той гектар природної заплави, куди вода могла розлитися під час повені, знизивши тиск на дамби у центрі міста, проектанти нічого не запропонували в замін. Дамби, якими регулюється русло Латориці у центрі міста сьогодні, не розраховані на підпір води цілорічно, лише на період паводків. Як можливо буде управляти паводком, коли існуватиме підпір води та водосховище значної глибини, краще можуть розповісти фахівці-інженери водного господарства. Але я думаю, що каскад МГЕС у межах міста будуть об'єктами значного ризику під час сходження сильних паводків", - розповіла еколог Оксана Станкевич- Волосянчук.

Варто також зазначити, що на наступній сесії міської ради, яка відбудеться вже цього четверга, 25 січня, депутати міської ради прийматимуть відповідне Положення про громадські слухання. Про перебіг подій довкола ймовірного будівництва МГЕС у Мукачеві Голос Карпат інформуватиме і надалі.

Читайте також: