Для відновлення Карпат потрібно висаджувати модрини, буки та ялиці.

За часів Австро-Угорщини Карпати масово засаджували альпійськими смереками – породою, яка дуже швидко росте, а значить і прибуток дає швидкий.

Але кожні 40-50 років смереки всихають, залишаючи на гірському тлі величезні голі ділянки. Сьогодні в Карпатах відновлюють історичну справедливість – вже в 2017 році тут висадили понад 20000 дерев, притаманних цьому регіону. Серед них – славнозвісна карпатська модрина, з якої була побудована Венеція, повідомила wwf.panda.

У Карпатах продовжується національна програма «Разом за природу» за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF), в рамках якої у Карпатському національному природному парку, національних парках «Сколівські Бескиди» та «Синевир» навесні 2017 року висадили понад 20 000 дерев: ялицю, бук, клен-явір та модрину. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття.

Мета другого етапу проекту ― перевірити, скільки дерев прижилися.

«Навесні проект «Разом за природу» зробив перший крок до великої мети – висадити понад 1 000 000 дерев, – розповідає організатор проекту, Марина Соловйова. – З першої висадки прижилися 85% дерев, що вважається надзвичайно високим результатом. Наступна висадка планується в березні 2018 року».

У найближчі 100 років висаджені дерева поглинуть понад 2 000 тон вуглекислого газу. А надалі кожний гектар дорослого лісу щороку поглинатиме близько 3,6 тон діоксиду вуглецю та вироблятиме близько 2,6 тон кисню.

«За часів Австро-Угорської імперії у Карпатах висаджували смереки, часто з насіння, привезеного з Альп, ― розповідає координатор лісового напрямку WWF в Україні Роман Волосянчук. ― Смерека повільно росте у високогірному поясі, а внизу, в тепліших і багатших умовах, росте швидко, має рівний стовбур, тому її вирощували для будівництва, виготовлення меблів та паперу. Але через дуже швидкий ріст ці дерева перезрівають вже в 40-50 років і їх необхідно висаджувати знову, що і робили до 70-х років ХХ століття. Наша ключова задача сьогодні – відновити екосистему Карпатських лісів».

«Ми також ставимо перед собою мету відновити модринові ліси, — додає координатор проекту Ірина Миронова. — Модрина — дуже цінне дерево. За міцністю вона не поступається дубу та стійка до води. Для прикладу, Венецію побудували на підпорах із альпійської та карпатської модрини. Також, з її насіння виробляють олифу та концентрат вітаміну С. Усі види модрини утворюють багато пилку, який за відсутністю іншого корму збирають бджоли».