Журналісти показали, як виглядає "Брусилівська дорога" 1916-1917 рр у Карпатах / ФОТО

Журналісти Закарпаття проінспектували стару «Брусиловську дорогу» й нову лісову.

Пріоритетним напрямком діяльності Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства є покращення лісової інфраструктури. Сюди насамперед відноситься відновлення гідромеліоративної мережі та будівництво лісових доріг.

Мова йде про лісову дорогу від Лопухово до Ясіня. Лісівники Брустурянського лісомисливсгоспу розповідають, що лісова дорога не проста, а має велику історію і сягає часів Першої світової війни. Збудована дорога була у 1916-1917 роках, коли Закарпаття входило в склад Австро-Угорської імперії.

Ідеологом будівництва дороги був генерал Олексій Брусилов, а будували її австро-угорські німецькі полонені, яких називали мункучі. Її цільове призначення було - транспортування військової техніки, тилу, резерву та зброї для операції «Брусиловський пропив». Протяжність лісової дороги - 12 кілометрів - з перевала Беркут до урочища «Чорна Тиса».

Опісля фактично через 100 років за ініціативи губернатора краю Геннадія Москаля та начальника Закарпатського ОУЛМГ Валерія Мурги, лісівники розпочали реконструкцію старої «Брусиловської дороги» та будівництво нової - лісової.

За словами директора Брустурянського лісомисливгоспу Михайла Бігуна, дорога в урочищі «Челеняк» збудована цього року за 3 місяці. Загальна протяжність - 3,1 кілометра. Головна мета її - використання дороги для лісогосподарських заходів, включаючи й заготівлю деревини й можливості використання автодороги для рекреаційних, туристичних цілей й для потреб населення.

Будували дороги власними силами й коштами лісівників із залученням техніки держлісгоспів. Загальна вартість лісової дороги біля мільйона гривень, а це означає, що один кілометр коштував 300 тисяч гривень.

Нова дорога згодиться мешканців Усть-Чорнянського та Ясінянського кущів. Котрим, щоб потрапити один до одного в гості, раніше доводилося робити величезний гак завдовжки 200 кілометрів. Тепер же крізь смерековий ліс можна проїхати всього 25 кілометрів, побачивши дрімучий ліс, де стрункі дерева у висоту сягають 30 метрів і вище. Особливо великі вікові смереки збереглись у межах Апшинецького гідрологічного заказника, створеного у верхів'ях ріки Чорна Тиса. Поряд із смерекою можна натрапити на ялицю, бук, граб та, навіть, на тис ягідний, якому Тиса завдячує своєю назвою, повідомила Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Нагадаємо, раніше Омелян повідомив: американці зацікавилися будівництвом автобану Львів-Чоп.