На Перечинщині триває сезон тихого полювання

Фотосвітлинами грибів-велетнів небачених розмірів день у день грибники щиро діляться у мережі Фейсбук. І їхнім знахідкам можна позаздрити.

Ну уявіть, чого лишень вартує один такий гриб, який може зважити кілограм а то й більше. І хоча б за одним таким велетом-грибом уже варто помандрувати грибною стежкою, пише Мирослава Головнич.

На Перечинщині грибний урожай особливо вагомий для малозабезпечених родин.

Пан Петро кожного дня, від моменту грибного сезону, верстає звичний маршрут за грибами. Чоловік зізнається, що якби не гриби цьогоріч, було б важко прогодувати сім’ю.

– Із доходів за гриби складаю гроші на буденні потреби, у тому числі, треба запастися й дровами на зиму. Холоди уже близько, а газ дорогий, відзначає пан Петро. Найчастіше продаю гриби на трасі – на видному місці. В основному, довго стояти із кошиком не доводиться. Охочі клієнти на автівках зупиняються і купляють у мене кошик біленьких, 140 гривень за кілограм.

Інколи, грибних трофеїв біля автотрас на Перечинщині так багато, що важко й обрати найгарніший кошик із цінними дарами осіннього лісу. Продають, окрім свіжих грибів, сушені та мариновані.

Найчастіше грибників із їхніми трофеями можна побачити біля автотрас у Тур’я-Реметі, Ракові, Сімері. До слова, грибним делікатесом й іншими цьогорічними дарами саду і лісу, мешканці району торгують перед ворітьми власних будинків.

А пані Мар’яна цими днями «накосила» опеньків. Розповідає:

– Пішла, так би мовити, у розвідку до знайомих місць і була неймовірно здивована багатим врожаєм. Прийшовши до дому, одні опеньки помолола на паштет із цибулькою та спеціями, а інші замаринувала.

Між іншим, гриби не тільки продають, сушать і маринують, а й застосовують у лікувальних цілях. Окрім того, їх використовують ще у виготовленні різноманітних осінніх композицій, котрі часто можна побачити на ярмарках- виставках та у навчальних закладах із нагоди свята осені.

То ж, у грибів є чимало корисних і практичних властивостей.