Боєць батальйону "Дніпро-1" згадав про трагічні події під Іловайськом після вторгнення російських військ.
Під час оточення в Іловайську в серпні 2014 року бійці добровольчого батальйону «Дніпро-1» чекали на підкріплення від Збройних сил України, усі жили вірою в обіцяну допомогу.
Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів учасник подій в Іловайську Роман Зіненко, описуючи настрої у батальйоні після того, як стало відомо про оточення внаслідок вторгнення російських військ.
«Всі чекали на підкріплення. Всі чекали, що ось-ось прийдуть механізовані бригади Збройних сил України, Нацгвардії – що нам треба зовсім трошки протриматись. Всі жили цією вірою. Нам дзвонили хлопці й казали: ви в оточенні, під Генштабом збираються матері й родичі. Наші бійці дзвонили дружинам й казали: «Не переймайтеся, стоїмо, тримаємося й дочекаємося підтримки, все-таки виконаємо завдання як слід», – розповів Роман.
За його словами, були окремі випадки, «коли люди поводили себе не зовсім».
«Під тривалими обстрілами й бачачи навколо себе смерть й поранених, деякі бійці цього не втримували – були деморалізованими. Але більшість із тих, кого я бачив, поводились сміливо й чекали на підтримку. Очікували команду з Києва – ми просто чекали обіцяної допомоги», – зазначив він.
За його словами, за день до того, як стало відомо про оточення, батальйон активно діяв в Іловайську. «24 серпня був захоплений укріпрайон, який ми не могли протягом тривалого часу захопити. Це був наш невеличкий день перемоги. Ми ще не знали, що за день до того на деяких ділянках росіяни перейшли кордон. Ми не знали про те, що 24-го відбувся масований наступ на Україну і знищення майже усіх опорних пунктів навколо нашого угруповання», – повідомив боєць.