В Англії завершилися слухання в справі про "3 мільярда Януковича"

У Високому суді Англії завершилися слухання позицій сторін за позовом ‎Росії проти України в справі кредиту, який уряд екс-президента Януковича ‎отримав від Росії взимку 2013 року.‎

Слухання тривали три дні, передає ВВС.

Суддя Вільям Блер подякував сторонам за викладені позиції і за, як повідомив ‎кореспондент видання, "дуже корисні виступи".‎

Він також пообіцяв "у належний час" повідомити про своє рішення.‎

У четвер у суді виступали юристи обох країн: Росію представляв Марк Говард, ‎а Україну - Банкім Танкі.‎‎

‎"Силоміць нав'язаний" кредит

Українська сторона доводила в суді, що, по-перше, кредит узяли під тиском ‎Росії, що домагалася від України відмови від договору про асоціації з ‎Євросоюзом, до того ж, уряд Януковича, погодившись на цей кредит, порушив ‎закон про бюджет, в якому був встановлений ліміт запозичень на рік.‎

По-друге, з позиції України, подальші дії Росії - анексія Криму і підтримка війни ‎на Донбасі - дає Києву законні підстави відмовитися від виплати.‎

У свою чергу, юрист Марк Говард, що представляв Росію, стверджував, ‎посилаючись на різні прецеденти, що Високий суд не повинен брати до уваги ‎відносини суверенних країн при розгляді справи про кредит.‎

‎"Міжнародні закони і зобов'язання не є частиною законів Англії і тому не ‎стосуються справи. В України немає вагомих аргументів на захист своєї ‎позиції", - доводив пан Говард.‎

Представник України, юрист Банкім Танкі також обґрунтовував свої ‎контрдокази різними прецедентами у вигляді судових рішень і показував, що в ‎окремих випадках англійський суд брав до уваги аспекти, що відносилися до ‎міжнародного права.‎

Банкім Танкі розповів і про конкретні обставини, що свідчать, на думку ‎української строни, що кредит був силоміць нав'язаний Януковичу Росією.‎

‎"Умови цих бондів незвичні і суворі, і ці умови показують, під яким тиском ‎знаходилася Україна. Угода про ці умови була досягнута у незвичному поспіху, ‎звідси і порушення законів України при оформленні", - заявив, зокрема, Банків ‎Танкі.

Україна називає той кредит "хабарем" Кремля колишній українській владі і не ‎визнає його суверенним боргом.‎

Російська сторона наполягає на тому, що Україна до мораторію в грудні 2015 ‎року обслуговувала кредит, відтак визнавши його державним.‎

Міжнародний валютний фонд також визнав кредит суверенним боргом.‎