У Берегові говорили про правовий захист національних меншин / ФОТО

Семінар з даної тематики організувало адвокатське об’єднання “Алібі”.

До обміну думками, пропозиціями в даній сфері запросили провідних науковців-правників, адвокатів-практиків, суддів, представників органів самоврядування, громадських активістів та журналістів із Закарпаття та сусідньої Угорщини.

Перед початком зібрання для підняття тонусу його учасникам перед аудиторією з театралізованими сценками виступили члени команди КВН юридичного факультету Ужгородського національного університету.

Присутніх вітали голова АО “Алібі” Віктор Іляшевич та заступник ректора Закарпатського угорського інституту, де проходив захід, Дюла Фодор.

“Міжетнічні стосунки є однією з найскладніших проблем, яка чіпляє як організацію державного і суспільного життя, так і міждержавні та міжнародні стосунки,- наголосив промовець,- Наболілим є це питання і в нашому краї. Давно назріла потреба у створенні конкретної інституції й механізму правового захисту національних меншин, які сьогодні, на жаль, відсутні. А це ставить представників різних етнічних груп у невизначене становище, сіє в їх середовищі почуття страху за своє майбутнє та низьковартісності.”

Думку заступника ректора продовжив директор Будапештського Інституту захисту прав нацменшин, доктор юридичних наук, професор Дьордь Човті. Він підтвердив, що нинішній стан представників різних етнічних груп, зокрема угорців, є досить драматичним і важким, особливо в пост-соціалістичних країнах, у тому числі в Україні та на Закарпатті. Науковець проаналізував ставлення влади до угорських громад у Словаччині, Румунії, Словенії, Хорватії, в деяких інших країнах, насамперед в Україні та на Закарпатті.

“Зараз в Україні триває кровопролитна війна, держава перебуває у надзвичайно складній політичній та економічній ситуації,- акцентував професор.- Подібне становище і у вашому краї. Незважаючи на це, угорці регіону найкраще зберегли власну ідентичність серед решти пост-соціалістичних країн.”

Вихід зі скрутного стану Дьордь Човті вбачає у створенні в останніх подібної до швейцарської державної структури, тобто надання національним меншинам широкої автономії, де б ті могли самостійно приймати адміністративні, економічні, культурно-освітні та інші рішення. Науковець детально зупинився на передумовах формування такої інституції, де виділив три основні чинники. По-перше, треба, аби громада хотіла такої автономії і боролася за неї. По-друге, щоб дана автономія мала правову основу, європейський досвід, аби все це було закріплене в Конституції. Бо зараз є закони, які частково регулюють міжнаціональні відносини, але в більшості випадків вони не виконуються. Й, нарешті, потрібно, щоб ідея надання автономії сприймалася більшістю, або ж останню слід до цього примусити.

“Дуже важливо паралельно з боротьбою за отримання автономії створювати умови для гідного життя людей на рідній землі у всіх сферах,- завершував доповідь директор Інституту.- Звертаюсь до керівників усіх держав, Києва, Брюсселя, Лондона і Парижа, Нью-Йорка, забезпечити право нацменшинам самим вирішувати власну долю”.

Відбулась презентація Будапештського Інституту захисту прав національних меншин, яку провели викладачі вишу, кандидати юридичних наук Естер Антал та Дора Герев.

Думками і пропозиціями щодо забезпечення прав етнічних груп, залучення їх до активного суспільного творення поділилися заступник декана юридичного факультету УжНУ Сибілла Буледза, професор, завідуючий кафедрою Будапештського католицького університету ім.Пийтера Позмана Дюла Банді, голова громадської організації “Цивільний рух за очищення” Іван Пайда.

Підсумки семінару підбив Віктор Іляшевич. В роботі зібрання брали участь Генеральний консул Угорщини в Берегові Ендре Саліпскі та дипломат цієї установи Каталін Гара.

Учора, 20 вересня, подібний захід відбувся в Ужгороді.

Микола Горват.