“Надрам України” заборонили видобувати золото на Закарпатті

Компанія планувала розпочати роботи з геологічного вивчення руд золота Білопотікської та Тукало-Ясенівської ділянок, що знаходяться у Рахівському районі Закарпатської області.

Категорично проти проведення геологічної розвідки і в подальшому видобутку поліметалевих руд виступили і місцеві жителі, яких підтримали народні обранці. Головною причиною вони називають те, що поклади золотої руди знаходяться на території заповідника. Крім того, вміст золота у породах, які залягають на Рахівщині, не надто високий. Проблемою при цьому буде вивезення відпрацьованої породи, яка в свою чергу приносить шкоду екології та здоров’ю місцевого населення. На сполох б’ють і природоохоронці, за словами яких розвідка та розкопки можуть призвести до численних зсувів та селі.

Ініціював “золоту лихоманку” в Україні екс-міністр екології та природних ресурсів України Едуард Ставицький. Ставицький наполягав, що промисловий видобуток золота в Україні почнеться в двох регіонах: “Це Західна Україна і Кіровоградська область”. Кажучи про собівартість видобутку золота в Україні, Ставицький заявив, що 1 г українського золота коштуватиме не більш як 150 грн. (при реальній вартості 400 грн.). За планами, які не особливо озвучували для широкої громадськості, від видобутку планували отримувати не лише золото, а й інші поліметали (срібло, свинець та тощо).

Закарпаття “золота лихоманка” охопила у 2011-му. Тоді на Рахівщині, поблизу Косівської Поляни, працівники маловідомої на той час фірми “Мараморош” почали щось копати. Як з’ясували кореспонденти ТСН – без відповідних дозволів на розробку надр. У результаті в серці Карпат утворились глибокі рівчаки. За різними повідомленнями, тут почали проводити розвідку чи то сланцевого газу, чи то золота.

На екстрено скликаних сесіях сільської ради Косівської Поляни місцеві депутати проголосували проти промислової розробки свинцю, цинку та інших поліметалів. Дозвіл на геологічну розвідку та промислову розробку депутати відхиляли двічі. Слід також відзначити, що жодного рішення не ухвалювала з цього приводу і Рахівська райдержадміністрація. Проте в обхід місцевої влади інвестор отримав від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами на 5 років. Це призвело до значного збурення тутешніх жителів за підтримки радикально налаштованих осередків націоналістичних партій у червні-серпні 2013-го. Тоді селяни мало не на руках винесли з місця розвідки поліметалевих руд техніку та її власників.

Поклади золота у Рахівському районі простежуються у Білопотікській та Тукало-Ясенівській ділянках та відносяться до північно-західної частини Мармарошського кристалічного масиву Карпат. Потужність покладів золота тут, за даними ДНВП “Геоінформ України” становить 0,01 грам на тону, простягаються вони на 1600 м з півночі на південь, при середній ширині ділянок 200-300 м. Глибина їх за даними геологорозвідників сягаю 300 метрів.

Читайте також:

• Закарпатка залишила "трофей смерті" у лісі: що це були за знахідки? (ФОТО)
• Закарпатське село стане мегапопулярним: відомий чеський репер зняв про нього кліп (ВІДЕО)
• На Закарпатті не вродила найочікуваніша ягода: масштабна спека висушує працю людей
• Аномалія на Закарпатті: в регіоні переживають наслідки наймасштабнішого лиха за останній період