29 червня Василю Рососі з Негрівця – села на Міжгірщині повинно було виповнитися 24 роки.
Але цього не сталося, бо трішки менше півтора року тому він загинув, хоробро захищаючи суверенітет і цілісність рідної держави на сході України у складі добровольчого батальйону “Свята Марія”.
Пам’ятають Василя учнем-відмінником у рідній школі, котра тепер по праву названа його іменем. А ще не лише одні земляки його згадують, як здібного спортсмена, передусім футболіста, який з честю захищав кольори футбольної команди свого села у районній першості. Саме тому виникла ідея проводити традиційний турнір з найпопулярнішого виду спорту на Тереблянській долині. Цього разу у ньому взяли участь шкільні команди з Негрівця, Синевира, Горба, Колочави та Мерешора.
Першість здобули гравці з Мерешора, на другому місці – негрівчани, третьому – синевирці. Всі без винятку команди організаторами змагання нагороджені дипломами та м’ячами. Відбувся також символічний товариський матч між двома дорослими колективами, в якому збірна Негрівця перемогла команду “Друзі В. Росохи”.
Розчуленим виявився момент, коли бойовий соратник по батальйону Віктор Григорович, спеціально приїхавши у верховинський край, під час турніру вручив матері героя АТО, бійця-розвідника Олені Василівні Рососі дві посмертні нагороди: почесний знак “Маріуополь. Відстояли – перемогли” від Маріупольської міськради та почесну відзнаку “За оборону Маріуполя” за поданням батальйону “Свята Марія”.
Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.
Читайте також:
- Стане першим на Закарпатті: розпочато будівництво заводу лікарських препаратів (ВІДЕО)
- "Другий хліб" - золото в Україні: як рятували врожай закарпатці від рекордної засухи?
- Свавілля ТЦК на Закарпатті: кількість порушень прав громадян зашкалює, - депутат (ФОТО)
- Метушня на одному із блокпостів Закарпаття: люди застрягли у транспортних засобах
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber