На Закарпатті знаходиться найбільший в Україні військовий бункер часів Другої світової війни / ФОТО.

Занедбані та забуті бункери, бетонні протитанкові надовби, сліди від траншей та окопів, довготривалі оборонні точки, так звані ДОТи – все це залишки однієї з наймогутніших оборонних систем.

Занедбані та забуті бункери, бетонні протитанкові надовби, сліди від траншей та окопів, довготривалі оборонні точки, так звані ДОТи – все це залишки однієї з наймогутніших оборонних систем, які можна знайти на території нинішньої Закарпатської області. Користувач мережі Фейсбук Юрій Ломакін пропонує читачам здійснити невеличку подорож назад у часі, яка покаже нам одну з найвідоміших у Європі ліній оборони - споруди Лінії Арпада.

Лінія оборони створювалась угорськими військами у 1943-1944 роках. Її основне призначення - захист від Червоної Армії. Будівництво було необхідно реалізувати у найкоротші терміни та з мінімальними фінансовими затратами. Протяжність цієї унікальної лінії, місцями з елементами фортифікаційних споруд, понад 600 кілометрів – від Ужоцького перевалу і до Трансільванії. Вона побудована не суцільною і складається з окремих вузлів оборони. Головне завдання такої споруди – гальмування усіх потужностей Радянських військ на основних напрямках, де здійснюється оборона.

Навіщо будувалися укріплення

З 1940 по 1944 рік силами та засобами Угорської королівської армії поспішно будуються три оборонні лінії на східному кордоні. Приводом для цього послужило сусідство Угорщини з Радянським Союзом. Відповідно на напад очікували саме з цього напрямку. Зміцнення кордонів з боку Галичини стало вимушеним заходом.

План будівництва військових споруд склав надзвичайно талановитий військовий інженер Теофіл Хароші з Угорщини. Саме йому належить ідея створити не суцільну лінію, а точкову, яка би покривала значну територію невеличкими пунктами оборони. Це йому належить вислів: «Неприступних фортець не існує». Тому основні сили були зконцентровані на будівництві великої кількості ДОТів та перепон для військової техніки, а не «фортець». Лише на оборонній лінії в межах Четвертого Українського фронту угорські війська використовували 99 опорних пунктів, 759 ДОТів, 394 ДЗОТи (землянки), 439 відкритих вогневих рубежів, 400 кілометрів траншей і стрілецьких окопів та 135 кілометрів протитанкових споруд. Все це частково ще й сьогодні можна зустріти у закарпатських лісах та уздовж трас, які мали стратегічне значення. Територією Закарпаття пролягала лінія оборони протяжністю у 250 кілометрів.

Умовно Лінію можна розділити на чотири елементи: Ужоцький перевал, Мукачівський, Хустський і Керешмезький напрямки, які були укріплені сотнями ДОТів, ДЗОТів, системою окопів, одномісних бетонних стрілецьких позицій, дротяних й залізо-бетонних загороджень та бункерів.

Бункер у селі Верхня Грабівниця

У селі Верхня Грабівниця Воловецького району Закарпатської області зберігся найбільший в Україні бункер часів Другої світової війни – бункер Лінії Арпада. До речі, саме на Закарпатті розташована найбільша система фортифікаційних споруд цієї оборонної лінії. Про їх ефективність годі й говорити. Співвідношення загиблих у боях могло бути 1 до 100, а то й менше. Прикладом може слугувати історично зафіксований факт, коли у боях поблизу села Ясіня загинуло 22 угорських та 2000 Радянських військових.

Бункер у селі Верхня Грабівниця розташований за декілька кілометрів від Верецького перевалу і складається з підземної системи тунелів. Самі тунелі місцями мають дугоподібну траекторію. Таким чином при нападі або підриві був утруднений обстріл, а вибухова хвиля гальмувалася за рахунок форми тунелю. У бункері були розташовані командний пункт та лікарня, в якій одночасно мали можливість лікуватися понад тисячу бійців.

Тут існувала система вентиляції та джерело з водою. Температура стабільна, але тут завжди холодно – приблизно 10 градусів за Цельсієм. Розташування бункеру не випадкове – з його ДОТів можна було контролювати єдиний шлях у напрямку на Будапешт та Відень.

Бункер вражає будь-якого відвідувача, який побуває усередині приміщення: підземний тунель з відгалуженнями пролягає на 30-50 метрів під землею, і здатний витримати будь-яку атаку з повітря. Він будувався у повній секретності, тому місцеві жителі не брали участі у його будівництві зсередини. Всі основні роботи з вилучення у шахтарський спосіб гірської породи та заливання стін бункеру бетоном проводили тисячі солдат робочих штрафних батальйонів угорської та румунської армій.

16 жовтня 1944 року бункер здав свою оборону. По закінченні Другої світової війни за наказом Сталіна війська НКВД знищили усі об'єкти Лінії Арпада. У 1945 році бункер у селі Верхня Грабівниця був законсервований: всі його входи та виходи були підірвані. Більше ніж 20 років він знаходився у такому стані. З 1968 року, коли він був розконсервований Мукачівським прикордонним загоном Радянської Армії, він став їхнім запасним командним пунктом.

Роки потому…

У 90-х роках минулого століття споруда «вийшла з-під контролю влади» та була розграбована місцевими мешканцями. Все, що можна було винести та демонтувати власноруч потрапило під «першу хвилю». Другою ж «хвилею» сюди стали навідуватися «сталкери» з автогенами, які повирізали броньовані двері, кришки люків, труби та інші металеві конструкції. Після цього на зручному місці було облаштовано…сміттєзвалище…Ось так цінуємо історію та унікальні пам’ятки часів Другої світової.

Як стверджують місцеві, за цими фактами були порушені кримінальні справи, які певно до цього часу знаходяться у архівах, та вже ніколи не будуть розслідувані.

Ну, і насамкінець, хочеться додати: захопити або «прорвати» Лінію Арпада було дуже важко, тому Радянські війська обрали іншу тактику, і, після захоплення Румунії, просто обійшли гірські масиви та збудовані укріплення.

Сама ж Лінія носить ім'я Арпада - легендарного полководця кочових племен "угрів", який в далекому 896-му році привів їх на територію сучасної Угорщини, яка в той час не мала чіткої приналежності і де врешті-решт угорці й осіли.

Сьогодні лише стараннями підприємців відновлюються історичні місця та створюються унікальні мілітаристичні музеї, які відвідують як українці, так і гості з-за кордону.

Читайте також: