В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція у рамках інформаційної кампанії «#КонституціЯ», на якій експерти Центру політико-правових реформ.
Експерти розповіли про перебіг конституційного процесу в частині судової реформи та децентралізації влади. А також презентували результати нещодавно проведеного дослідження щодо ставлення закарпатців до судової системи та їх бачення реформи системи правосуддя,інформує Ужгородський прес-клуб.
89% жителів Закарпаття відзначають поширеність корупції серед суддів. Натомість повну довіру судам висловило близько 1% опитаних. Саме поширеність корупції серед суддів, на думку 67% опитаних, найбільш негативно впливає на довіру до судової влади. Тому 57% закарпатців, як і мешканців інших західних областей України, вважають проведення судової реформи одним з нагальних завдань. Такими виявилися результати дослідження, оприлюдненого Фондом «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва і Центром політико-правових реформ.
Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, головний експерт групи «Судова реформа» Реанімаційного пакету реформ нагадав, що 2 лютого ВР попередньо схвалила проект змін до Конституції щодо правосуддя. Після прийняття змін до Конституції в частині правосуддя, призначення на посаду судді здійснюватиметься лише за конкурсом, не стануть винятком і судді Конституційного Суду.
«Сьогодні згідно із соціологічними дослідженнями, українці довіряють судам тільки на 5%, у 2013 році рівень довіри складав 12%, - каже Роман Куйбіда. – А запит на судову реформу та на радикальні зміни у судовій системі дуже високий. Зміни до Конституції, які схвалені і будуть винесені на голосування спрямовані на оновлення суддівського корпусу, його зміцнення – кваліфікаційне оцінювання, переатестацію».
За словами Романа Куйбіди, у випадку реорганізації судів, судді можуть піти у відставку чи взяти участь у конкурсі. Планується також, що судді можуть бути звільненими за непідтвердження походження свого майна.
Катерина Давиденко, експерт з питань місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ зауважила, що важливим кроком реформування є децентралізація.
«Найголовнішою є реформа адміністративно-територіального устрою, - каже Катерина Давиденко. - До початку реформи в Україні налічувалось понад 10 тис. адмінодиниць. Практично кожне село мало свій орган влади. Чому така структура була дуже недоречною і нерентабельною? 90% всього бюджету села йде на утримання ради. Селу зажди бракувало грошей на інші важливіші потреби. Об’єднання адмінодиниць дає можливість скоротити видатки адмінбудівель. На законодавчому рівні буде введено також інститут старост. Староста займатиметься поточними справами жителів (довідки тощо)».
Щодо фінансової децентралізації, то згідно з реформуванням, більшість фінансів повинні залишатися у місцевих бюджетах.
«Наприклад, на Закарпатті Вільховецька територіальна громада мала до об’єднання бюджет 5 млн. грн., а зараз – 40 млн.грн., - каже Катерина Давиденко. – Кожна об’єднана територіальна громада стане достатньою та самостійною.».