На Закарпатті стартував сезон приготування меду із сонячної квітки

Одним із „смачних видів” використання кульбаби є приготування з її квіток меду, який допомагає при ангіні, кашлі, застуді.

Кульбаба лікарська– багаторічна трав’яниста рослина з родини Айстрових, відома вже в далекому минулому як лікарська рослина. Уже давньогрецький філософ Теофраст у своїх трактатах рекомендував сік кореня кульбаби для лікування веснянок і печінкових плям на шкірі. Пізніше її почали використовувати араби. У XVI ст. в Німеччині кульбабі приписували заспокійливу та снотворну дію.

У народній та офіційній медицинах використовують корені, квітки та листки Taraxacum officinale. Корені кульбаби містять тритерпенові сполуки, інулін, каучук, листки – вітамін С (50–70 мг%), каротин, вітамін Е, солі заліза, кальцію і фосфору.

Як розповів Голосу Карпат кандидат біологічних наук Ігор Вантюх, у народній медицині корені кульбаби застосовують для поліпшення травлення, збудження апетиту, як жовчогінний засіб. Молочним соком рослини можна змащувати мозолі і бородавки, використовувати для видалення веснянок, вугрів і шкірних плям. Свіжі листки після попереднього вимочування у солоній воді придатні для виготовлення салатів.

Одним із „смачних видів” використання кульбаби є приготування з її квіток меду, який помічний при ангіні, кашлі, застуді. Для цього необхідно: 300 штук квіток кульбаби, 1 лимон, цукор 1 кг, вода 1,5 склянки.

Квітки, очищені від зелених розеток, заливають однією склянкою води і кип'ятять 3 хвилини, до цієї рідини додають дрібно порізаний лимон з цедрою і залишають настоятися приблизно на 8 годин. Окремо необхідно зварити сироп з води і цукру. Проціджений настій рослини і лимона потрібно влити в зварений сироп. Варити 30 хвилин на маленькому вогні і мед готовий.

Розмноження: розмножується Taraxacum officinale насінням, яке висівають в міжряддя 25 – 30 см. Догляд полягає у 2-3 – разовому розпушенні ґрунту та прополюванні за вегетаційний період.

Корені збирають восени або рано навесні, їх миють у холодній воді, протягом кількох днів пров'ялюють на відкритому повітрі, а потім сушать.