Історія Героя України Віктора Чміленко, який загинув від кулі снайпера 20 лютого у Києві, ляже в основу фільму.
За дивним збігом обставин, каска Віктора з логотипом Євросоюзу та смайликом, потрапила до рук берегівчанина Олексія Пацюка, який також пройшов пекло Майдану та брав участь в АТО,інформує Вeregovo.today посилаючись на "Громадське радіо". Як каже Олексій Пацюк, історія почалася з Майдану:
"18 лютого, коли бійня почалася, я взяв рюкзак і поїхав на Майдан. До тих пір я був начальником Автомайдану в Берегово на Закарпатті. Ми їхали поїздом. Дві доби добиралися до Києва, тому що нас зупинили спочатку в Воловці. Через 17-ть активістів висадили весь поїзд з дітьми і жінками, під проливним дощем стояли. Ніби-то поїзд був замінований. Завдяки щасливому випадку начальник міліцейського конвою виявився моїм колишній товариш по службі. Він мене впізнав, нас відпустили. У Здолбунові нас зупинили вдруге. Мотивували тим, що розмиті шляху...Йшов прямий указ від верхнього ешелону влади. З Києва. Тому що начальник станції, якому ми виламали двері у Здолбунові кричав, що йому подзвонили з Києва і він не може нас пустити. Там побачили нас активісти з Рівненського штабу, автобусами переправили до Києва. Поки я їхав до Києва, під Житомиром знайшов саморобний кийок. З ним я приїхав до Києва".
Коли чоловік приїхав до Києва, побачив знайому дівчину.
"Вона запитала: «Каска є?». А я з однією палицею. І вона каже: «Слухай, якщо ти не забобонний, сьогодні вбили мого хорошого друга, може бути, каска тобі врятує життя». Мотивуючи тим, що снаряд двічі в одну воронку не потрапить, я взяв каску і вступив у бій. Після закінчення Майдану, 23 лютого, коли Янукович покинув країну, мене викликали додому. Я поїхав з цією каскою... Випадково на другий рік війни я потрапив у Кіровоград служити, побачив фотографію Віктора Чміленко. Я почав у всіх питати, хто він, де він проживає..."
Утім Олексій не взяв каску на фронт, бо на його думку вона не вбереже від снарядів та пуль. Тому залишив її вдома, в Берегові, на пам'ять про Майдан...
Батько трьох дітей, Віктор Чміленко ніколи не був байдужим до того, що діється в країні: разом з Олексієм Цокаловим вони відстоювали права фермерів на Кіровоградщині, протестуючи проти приватизації землі, «воювали» з податківцями, блокували ВВ-шників у Василькові, брали активну участь у кіровоградських Авто— та Євромайданах, тримали оборону Майдану…
20 лютого 2014 року снайперська куля потрапила Віктору прямо у сонну артерію. За словами Олексія Цокалова, Віктор ненадовго відійшов від машини на Майдані, минуло трохи часу і його телефон перестав відповідати. Люди, які знайшли мобілку поряд з убитим, зателефонували синові…
Кіровоградщина зустрічала Героя десятитисячним мітингом, труну з його тілом пронесли на руках від пам'ятника Ангелу Охоронцю до центральної площі, де відбулася панахида. Поховали Віктора Івановича Чміленка 23 лютого в його рідному селі Борисівка.
Тепер Олексій Цокалов вирішив зняти дкументальний фільм про свого друга. Для цього приїдуть і до Берегова, де зберігається каска Героя України...