У Берегові оновили греко-католицький храм / ФОТО

Спорудили його ще в далекому 1825 році позаминулого століття, через 10 років відзначатимемо його 250-ліття.

Востаннє храм оновлювався в 1975 році, з тих пір тут проводилися лише косметичні ремонти. У 1992 році православні передали культову споруду її істинним господарям – греко-католицькій громаді. З тих пір в ньому вірно служать спільноті парох о.Володимир Маргітич та його син о.Ярослав.

“Разом із прихожанами давно хотіли оновити церкву,- розповідає Голосу Карпат настоятель храму.- Зібрали навіть серйозну суму грошей, але її у нас викрали, довелося починати все спочатку.”

Тягнути далі було нікуди, бо термінової заміни потребувала покрівля церковної вежі, окремі її дерев’яні та цегляні конструкції. Водночас вирішили замінити і Хрест Господній на ній, повернувши йому його первозданний вигляд, тобто не зі схиленою, а прямою поперечиною, як цього вимагають католицькі канони.

Суцільну нержавіючу сталь для хреста привезли із Польщі, мідну бляху для купола – з Німеччини. Символ Господній взявся виготовити особисто о.Ярослав, у побуті – майстер на всі руки.

“Загалом на Хрест пішло близько 50 кг матеріалу,- ділиться з Голосом Карпат священик.- Окрім цього, виготовили ще 4 менші хрести, які у спеціальних колбах встановили по боках храму.”

Покрівлю на вежі замінили фахівці бригади Арпада Гойду з Бадалова, які давно спеціалізуються на таких роботах.

“За останні 20 років доводилося міняти десятки “кокошів” на дзвіницях реформатських церков, а от хрест встановлюємо вперше,- каже кореспонденту бригадир.

На запитання, чи не страшно працювати на такій висоті (50 метрів), усміхаючись відповідає: “Звичайно, боязко. Але з роками звикаєш, та й страховку застосовуємо.”

Нещодавно в колектив влився наймолодший його член – Давід Штром. Саме він разом з Арпадом встановлюють хрест. Хлопець нещодавно повернувся зі строкової служби в зоні АТО. Відбудовували школу в Донецьку.

“Стріляли кілометрів за 2 від навчального закладу,- розповідає юнак.- Але, на щастя, до нас снаряди не долітали.”

Окрім Арпада Гойду та Давіда Штрома, до бригади входять Шандор Бодок та Янош Головш. Останній в основному займається фарбуванням фасаду церкви, який теж вирішили “омолодити”.

Хрест встановлювали протягом трьох днів, бо майстер, що виготовляв колбу під нього, роботу виконав не якісно й довелося виправляти його промахи самим. Зрештою, сьогодні, 11 грудня, символ Божий величаво закрасувався на дзвіниці. Про знакову подію опівдні повідомлять три старовинні дзвони роботи знаного в Європі майстра-ливарника Ференце Егрі (1864-1945), який жив і працював у с.Малі Геївці, що на Ужгородщині. До речі, найбільший його дзвін вагою понад 2 тонни сьогодні знаходиться у дзвіниці реформатського храму в Дебрецені і який щодня повідомляє горожан про точну годину.