Перший космонавт Незалежної України Леонід Каденюк побував на Виноградівщині

На такій красивій планеті як наша Земля і життя повинно бути красивим, - сказав Каденюк.

Ініціатором візиту «космічного» українського героя до туристичного закарпатського краю виступив письменник Алекс Штрай. Відтак за організацію поїздки взялася ГО «Рада екологічної безпеки», зокрема, її представник Євгеній Ярина. В результаті 16 жовтня в області разом з космонавтом висадився цілий десант цієї громадської організації. Гості зустрілися з ужгородськими студентами, журналістами, взяли участь у круглому столі на тему використання інноваційних підходів у вирішенні екологічних проблем регіону. А вже наступного ранку спілкувалися з виноградівцями, які зібралися у чималому залі тутешнього коледжу МДУ.

Мова знову ж таки йшла про розвиток екологічного руху в краї задля звільнення довкілля від сміття, забезпечення чистоти річок і озер. Цей напрямок мав би бути головним у всіх видах діяльності, на ділі ж про нього чомусь дбають дуже і дуже мало.

"Ви знаєте, коли я вперше з орбіти побачив нашу планету, то був зачудований її красою, - розповідав про свої враження під час польоту на американському космічному кораблі «Колумбія» Леонід Каденюк. - На такій красивій планеті і життя повинно бути красивим. Але ж насправді це не так. Із космосу добре видно, як Землю оточує лише тонесенький шар атмосфери, саме він дає життя і людям, і всьому живому. Стало мені не по собі від усвідомлення того, як ми неправильно ставимося до біосфери, до нашої природи."

Космонавт наводив вражаючі дані про те, як щороку в атмосферу викидується до 250 млрд. тонн вуглекислого газу. Таку кількість уже неспроможний переробити процес фотосинтезу. Звідси і поширення нових хвороб, і ускладнення та омолодження вже існуючих. Якщо не вживати дієвих запобіжних заходів, ця ситуація може стати катастрофічною для планети.

До речі, на запитання Голосу Карпат Леонід Каденюк поділився результатами своїх біологічних досліджень на борту космічного корабля. Вивчення впливу гравітації на рослини у стані невагомості було одним із головних його завдань під час польоту. Відсутність гравітації в космосі, каже космонавт, стає величезним збуренням як для рослин так і для людського організму. Вітчизняні і американські вчені були дуже задоволені результатами проведених дослідів і ще три роки потому їх вивчали.

Цікавими для присутніх на зустрічі були й міркування першого українського космонавта про сучасний стан та перспективи вітчизняної космічної галузі. Виявляється, після розпаду СРСР Україна отримала третину космічного потенціалу колишнього Союзу. Він нікуди не подівся і зараз існує. Це південний машинобудівний завод та КБ «Південне». Над випуском бойових ракет у минулі час тут працювали 70 тисяч чоловік. Зараз залишилося тільки 5 тисяч. Великою
помилкою вважає Леонід Каденюк надто малу увагу з боку сучасної влади до космічної галузі. Ця галузь досі не вмерла лише тому, бо отримує замовлення з інших країн, тільки не від своєї.

КБ «Південне» мало завдання створити бойову високоточну ракету з дальністю польоту 280-300 кілометрів. Не важко здогадатися, що маючи таку зброю в своєму арсеналі, наші збройні сили, отримали б велику перевагу у війні на Донбасі. Однак ракета так і не створена. Спитаєте чому?

У всіх країн, що мають космічну галузь, вона є локомотивом економіки. Недарма Росія щороку виділяє на неї по 5 млрд. доларів, США- усі 20. А в українському бюджеті на ці цілі було закладено зовсім мізерну суму - якихось 10 мільйонів гривень. Проблема полягає ще й у тому,що українська космічна галузь донедавна була тісно пов’язана з російськими замовленнями. Однак через війну на Донбасі багато з цих програм припинені. Через це навіть уже виготовлені наші бойові ракети перетворюються у звичайні груди металу.

Не про ракети, а про природні багатства та про потребу бережливого, економного використання наявних ресурсів цікаво розповідали інші члени ГО «Рада екологічної безпеки»: Едуард Рябий – секретар цієї громадської організації, Дмитро Ткач – Надзвичайний та Повноважний посол України в Угорщині, Володимир Єговкін – академік, директор «Центру інновацій, інвестицій та міжнародних зв’язків Академії наук України. Гості не забували нахвалювати наш край, краса якого їх зачарувала.

Після зустрічі у Виноградові столичний космічно-екологічний десант передислокувався до Новоселиці, щоб послухати тамтешні волоські коломийки, спробувати начанки під чарку сливовиці та зміцнити дух силою каменя Пинті.

Василь Вишнянський для Голосу Карпат