Аби досягти успіху у будь-якій справі – одного бажання завжди мало, потрібно ще й уміти знаходити компроміс із оточуючими та мати організаторський талант. Олександр Бордей – людина, яка зі звичайного мрійника стала успішним підприємцем, а відтак – і політиком, особистість, яка вміє інвестувати заощадження не тільки у власну справу, але й у розвиток рідного міста, у його екологічний та економічний стан, у духовність та культуру.
Пане Олександре, ви відомі Хустові, як офіційний дистриб’ютор фірми «Моліс», як людина, яка дала робочі місця десяткам краян… Із чого ви починали, яким був старт вашої підприємницької діяльності?
"Наразі, зазначу, від бізнесу я відійшов. Більше займаюся громадською діяльністю, благоустроєм Хуста та різними стратегічними питаннями. Звичайно на вибір життєвої стежки вплинули, передусім, батьки – мама, яка працювала службовцем та батько, який був звичайним робітником. Мені зажди хотілося трансформувати дійсність довкола себе, полегшити побут рідним. Багато мріяв, розмірковував, але врешті-решт зрозумів, що аби змінити світ – треба починати зі змін у самому собі. Тож я став «будівельником» – зодчим власної долі і здобув дві вищі освіти, отримавши дипломи двох різних вишів – Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Франка за спеціальністю «Загальнотехнічні дисципліни і праця» та Тернопільського національного економічного університету за фахом економіста. Свою ж трудову діяльність розпочав у Ізянській школі. Проте мізерна зарплатня, яка була в ті часи у освітній галузі, підштовхнула до подальших пошуків самого себе. Тож незабаром я зайнявся виробничою діяльністю, але на той раз не поталанило. Тому у 1991 році влаштувався на каменеобробний завод (ЕКОЗ), де пропрацював начальником одного з цехів до 2000 року, аж до закриття підприємства. Далі, втративши роботу, влаштувався на одну з місцевих фірм водієм-експедитором – розвозив хліб. Та мій неспокійний норов не дозволяв мені «затриматись» на тій роботі. Тому згодом ризикнув і відкрив патент на підприємницьку діяльність, а незабаром мій близький родич Віктор Чепинець запропонував долучитися до його продуктового бізнесу на фетрофільцевій фабриці – стати керуючим гуртівні. Тоді я вперше зрозумів, що маючи певні маркетингові здібності, можу налагодити власний бізнес, зібравши хорошу команду."
Команда, власне, важлива не тільки у бізнесі, але й у політиці. Але як вам усе ж вдалося, як кажуть, «розкрутитися»?
"2005 рік був дуже важким у всіх сенсах слова. Однак саме він поклав початок моїй історії розвитку потужної бізнес-діяльності – оптової торгівлі продуктами харчування. Вважаю, що мені вдалося зібрати довкола себе чудовий колектив працівників. Тож торговельну діяльність із місцем розташування основного складу на вул. Слов`янській розгорнув швидко, без труднощів налагодив тісну співпрацю з багатьма установами, представниками роздрібної торгової мережі, почав брати участь у різних тендерах. А далі почав активно співпрацювати з Хустським міськрайонним центром зайнятості. Розумію, що у сьогоднішніх непростих економічних умовах у державі, бізнесова реальність доволі жорстока, але я завжди намагався підтримувати початківців у налагодженні власної справи, навіть без достатнього для цього фінансування. Людину часом потрібно підштовхнути до старту. Саме тому моя команда завжди практикувала і розвивала на підприємстві кредитну лінію, тобто надання безвідсоткового кредиту на товар. І, між іншим, для багатьох це потужний поштовх у розвитку власної справи."
Свою меценатську роботу ви не особливо афішуєте, але краянам відомо, що допомагаєте багатьом нужденним, підтримуєте мистецькі заходи, творчих людей.
"Не вважаю добродійність якоюсь особливою заслугою, адже колись благодійництво було моральним обов'язком чи не кожної заможної людини. Для одних – це невід’ємна частина віри, для інших – природна потреба. Та в усіх випадках звичайна допомога іншим – це пожертвування. Людина віддає частину своїх коштів, часу, сил для того, щоб комусь стало краще. Наразі в Україні активно розвивається волонтерство, адже допомоги потребують багато бійців, переселенців, сиріт та перестарілих літніх людей, недужих та бідних… у той же час у кожного з нас різні можливості, різні статки… Хтось може дати хліб, хтось - гроші, хтось – проявити увагу. …Сам же я подаю руку підтримки комусь не зарази самореклами, адже доброчинність, як кажуть, має бути щирою і таємною, такою, аби ліва рука не знала, що робить права. Та й, врешті-решт, добро завжди повертається сторицею, а у мене ж як-не-як двоє онуків підростають."
Як підприємець із багатим досвідом, як активний громадський діяч що можете сказати з приводу сьогоднішнього стану економіки, адже на підприємців здійснюється фіскальний тиск, їх перевіряють численні контролюючі органи. Як, на вашу думку, полегшити життя тих, хто працює не лише заради себе і власної родини, але й задля блага рідного населеного пункту, краю, держави?
"На жаль, це питання хвилює багатьох підприємців, адже у нас недосконала податкова, законодавча база, неправильні методи діяльності фіскально-контролюючих органів, які суттєво ускладнюють роботу підприємців. Останнім часом хоча й ніби то зменшилась кількість перевірок із боку чиновників, полегшилась процедура податкових платежів, але насправді дієвих результатів це не дало. Бо одні види податків хоч і скасовуються, та паралельно з’являються інші. Тож більшості підприємців жити легше не стало.
На мою думку, головним фактором реформ має бути принцип невтручання чиновника в підприємництво. Слід нарешті зрозуміти, що малий та середній бізнес є тим рушієм, який спроможний вивести країну з глибокої кризи. І влада зобов’язана (особливо на місцях, адже тут уже давно вчорашніх заводів і фабрик не існує) створювати сприятливі умови для ведення бізнесу, давати преференції тим, хто створює нові робочі місця, платить податки. Це та аксіома, без якої не можна сьогодні мати сильну стабільну економіку. І чим швидше це збагнуть очільники як найвищогого рівня, так і місцеві органи влади, тим швидше можна буде очікувати позитивних дієвих змін як в економіці, так і в усіх сферах життєдіяльності держави, області, окремого міста."
Спасибі за розмову. Успіхів вам у справах.
Розмовляла Іванна Величканич
Читайте на ГК:Закарпатка натрапила на справжнє стихійне жахіття: що відомо (ФОТО)Читайте на ГК:"Містична істота" лякає мешканців одного із сіл Закарпаття: що пишуть у соцмережах? (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Конфлікт закінчився смертю: закарпатець отримав термін й заплитить мільйон гривень відшкодування (ФОТО)
Більше за темою
Олександр Бордей: З Днем знань Закарпатці!
Хустяни засудили вирубку дерев у самісінькому центрі міста, - Олександр Бордей / ФОТО
Жителів Хуста привітали з нагоди державних свят України