На півдні Македонії запровадили надзвичайний стан, а на півночі Угорщини споруджують огорожу з колючих дротів.
Белград – Ріка біженців затоплює шляхи від Егейського моря до угорського кордону. Із Туреччини та інших країн на Балкани щодня прибувають тисячі біженців – переважно сирійці, курди, афганці. Вони втікають від війни. Деякі шукають політичний притулок у Греції або Сербії, більшість намагається добратися до країн Євросоюзу. В прикордонних районах ситуація на межі гуманітарної катастрофи, заявляють урядовці.
Влада Македонії запровадила надзвичайний стан на півдні країни. Вздовж кордону з Грецією розташували спецпідрозділи Збройних сил та поліції з метою зупинити прибуття нових тисяч біженців, котрі перебувають на грецькій території чи на так званій нічийній землі. У п’ятницю проти біженців кілька разів застосували сльозогінний газ.
Урядовці пояснюють, що в країні немає умов для безпечного проїзду та тимчасового перебування.
Десятки тисяч ночують просто неба
Біженці через Туреччину прибувають на грецькі острови. Відтак транспортують їх до македонського кордону без можливості зупинитися на території Греції. Македонці їх від початку року пропускали й намагалися чимшвидше перевезти до сербського кордону. Серби робили те саме. Але, набагато важче виїхати із Сербії до Угорщини, котра є членом Європейського союзу. В більшості біженців немає не лише віз, часто вони не мають навіть дійсних паспортів чи будь-яких інших документів. У них є, здебільшого, кілька дітей, кілька торбин та багато страждань. На запитання журналістів, чому втікають та чого бажають, вони повторюють лише кілька слів англійською: «війна», «мир» та «допомагайте».
У Македонії тисячі біженців тимчасово влаштовані в прикордонному містечку Джевджелія, з котрого щодня кількома поїздами рушають на північ. Між ними часто виникають бійки за місця в поїздах та нечисленних автобусах. Те саме повторюється в сербському прикордонному містечку Прешево. Разом з поліцією, порядок забезпечують спецпідрозділи Збройних сил. Не важко уявити, як виглядає 20-тисячне містечко, в котрому є ще приблизно 20 тисяч чужинців. За допомогою міжнародних гуманітарних організацій та місцевих волонтерів, влада влаштувала кілька наметів для хворих, харчування та пункти для реєстрації.
Наступною станцією стає Белград. У парках біля Сави й Дунаю та неподалік автобусного й залізничного вокзалів перебувають тисячі жалюгідних чужинців в очікуванні місця в поїзді. Для них є лише кілька туалетів та цистерн із питною водою. Місцеве населення їх оминає й вимагає від влади якомога швидше переселити небажаних гостей. Щоправда, є й винятки: дехто приносить біженцям воду, харчі, фрукти.
Прем’єр-міністр Сербії Александар Вучич поспілкувався з групою біженців у столичному парку й сказав, що неподалік вже будують приміщення для двох тисяч осіб – щоб хоча б хворі та матері з дітьми могли перебувати під дахом.
Угорщина захищає Європу колючими дротами
Після Белграда біженці опиняються перед найбільшою перешкодою: в містах Каніжа та Суботіца чекають на можливість перетину угорського кордону. Оскільки це легально зробити майже неможливо, їх вночі через поля й ліси переводять до Угорщини місцеві люди й беруть за це відповідні гроші. Місцеві мешканці кажуть, що вже кілька місяців не можуть спокійно жити. Біженці грабують сади, городи й поля, діти не сміють виходити з хат бо на вулицях постійно групи незнайомих...
Угорська влада постановила побудувати огорожу вздовж кордону з Сербією, щоби таким чином захистити себе і Європу від напливу нещасних людей з інших континентів. А коли їх зупиняють військові чи поліцейські, то у них найчастіші слова на устах: «азил» та «Європа». За цими словами – загиблі батьки, родичі й діти, зруйновані домівки, хвороби, голод й страх. Перед ними невідоме майбутнє, і єдине, що залишається цим людям, які втратили все, крім життя – надія.
А щодо колючих дротів, то Угорщина та інші посткомуністичні країни ними колись закривали перед своїми громадянами шляхи до вільного світу. Тепер демократична Угорщина не пускає до свободи страждальців з інших країн.
Македонія та Сербія витрачають на біженців приблизно 800 тисяч євро щомісяця. Це великі кошти для небагатих країн. Європейський союз пообіцяв найближчим часом надати Сербії три мільйони євро.
Країни Євросоюзу досягли домовленості прийняти до кінця року 60 тисяч прохачів притулку із близькосхідного регіону, охопленого воєнними діями.
За матеріалами Радіо Свобода
Більше за темою
У Перечині виявили проблеми з харчуванням біженців
Історія біженки Асі, через яку виник конфлікт на Перечинському автовокзалі, привернула увагу всеукраїнських ЗМІ / ВІДЕО