В мережі з'явилася 3D-реконструкція Невицького замку / ВІДЕО

Насправді і у наш час до середньовіччя не так вже й далеко – усього 12 км із Ужгорода до Кам’яниці. Саме тут, на 260-метровій горі вулканічного походження, розмістилася унікальна й загадкова Невицька твердиня.

Дорога до замку в’ється поміж негустих букових лісів. Неподалік радянський санаторій і рештки саду угорця Карла Вагнера. Ще трохи вгору – і вже видно руїни Невицького замку.

Люди розповідають, що колись його звали Невістським, бо на горі, де його побудували, ховали невісток – наречених з відомих аристократичних родин.

Перед замком – територія колишнього палісаду, де перебувала частина гарнізону, жили й працювали ковалі, ремісники, зброярі, тваринники. Тепер тут спортивні майданчики і сквер турбази.

«Територія замку у середньовіччі була значно більшою, – розповідає відомий закарпатський історик і археолог Олександр Дзембас. – Археологи стверджують, що верхній вал зі східного боку боронив замковий палісад ще із середини ХV ст. На його гребені розміщувалася дерев’яно-глинобитна стіна висотою 1,6-1,8 м. Вона значно посилювала захисні можливості замку».

Археологи з’ясували, що підніжжя замкової гори люди заселили ще в бронзову епоху. Згодом тут жили фракійські племена. Наприкінці ХІІІ ст., коли Закарпаття вже було частиною Угорського королівства, на вершині важкодоступної гори звели двоповерхову башту – донжон, яку оточили дерев’яною огорожею. У разі атаки чи облоги в донжоні було все необхідне: зброя, питна вода, запаси їжі.

Невицький замок, на відміну від інших, – автентичний і майже повністю зберіг свій архітектурний ансамбль.

«Це спричинене тим, що після руйнації замок не експлуатувався і, відповідно, тут не проводилися ніякі пристосування або перебудови. Фортеця ніби сама законсервувалася, зберегла ілюстративність всіх своїх захисних якостей. Таким чином, замок може демонструвати всі етапи розвитку європейської фортифікації», – зауважує у своєму путівнику «Невицький замок. Екскурс у середньовіччя та проблеми ХХІ віку» Олександр Дзембас.

Фортецю можна не лише науково реставрувати, а й відтворити в ній тогочасні інтер’єри та побут. Олександр Васильович мріє, аби тут з’явився «музей нового покоління, де б відвідувач, перетнувши вхід палісаду, потрапляв безпосередньо у середньовіччя».

Після руйнації замок не перебудовували. Востаннє реставраційні і консерваційні роботи в 60-70-х роках минулого століття проводили науковці Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація». Наразі ж стан фортеці аварійний. Дах вежі-донжона може не дожити до кінця року, дерев’яні балки погнили й уражені шкідниками, стіни потроху осипаються.

Щоліта на території верхнього палісаду розгортає наметове містечко табір молодіжної міжнародної волонтерської еколого-археологічної експедиції. Упродовж багатьох років Невицьку твердиню дослідили понад 4000 волонтерів із 28 країн світу. Серед них – представники Європи, Японії, США, Канади, Казахстану, Ізраїлю і Нової Зеландії.

Олександр Дзембас переконаний: "Невицький замок має шалені перспективи розвитку туризму. Якщо правильно реалізувати задум дослідника щодо наукової реконструкції і музеєфікації фортеці, то в майбутньому тут може з’явитися унікальна середньовічна атракція, котра вабитиме туристів з усього світу."

За матеріалами Карпатського Об'єктиву

Читайте на ГК:Парк-готель «Брістоль» зібрав кошти на розвідувальний БПЛА та передав його військовим