Сьогодні у виноградівських школах випускні бали. Одинадцятикласники прощаються з альма-матір’ю.
Роками безтурботного дитинства і юності вона вела їх дорогою знань, здружила у класних колективах, котрі залишаться в пам’яті назавжди.
І ось настав час вирушати у самостійне життя. Такі хвилюючі години прощання. Дівчата у вишуканих вечірніх платтях, хлопці в дорогих костюмах. Вони сьогодні найкращі. Жартують, сміються, обнімаються , а очі сіяють сльозами радості й печалі.
Під вечір колони випускників у супроводі духового оркестру вирушають на центральну площу міста. А тут уже яблуку ніде впасти. Батьки, родичі, друзі, а ще – десятки тих, хто прийшов подивитися на модні наряди чи просто потусуватися в натовпі.
Людей так багато, що вони вже не вміщаються перед меморіальним комплексом. Тому частина юрби змушена окупувати бруківку й зелені газони перед Ангелом-хоронителем. Купки випускників з батьками і друзями то тут, то там шукають бодай якесь вільне місце, аби зробити знімок на пам’ять.
Цей броунівський рух без найменших ознак організації важко назвати святом. Швидше – бардак, до якого чомусь нікому немає діла – ні відділу освіти, ні мерії. Ні напутнього слова від влади, ні прощального бального танцю. Зате буде бенкет у ресторані, гуляння з дискотекою до ранку.
Ось так рідне місто проводжає в доросле життя нове покоління своїх юних городян, тих, кому належить не лише берегти славу і традиції попередників, але й будувати майбутнє.
Читайте на ГК:“Оби лиш усьо нищити”: мережу шокувала витівка молодиків (ВІДЕО)Читайте на ГК:«Сподіваюся, ці знання ніколи не знадобляться цим дітям»: школярів області навчали “орудувати” зброєю (ФОТО)