Чи дорого коштуватимуть продукти харчування цієї осені? На перший погляд є всі підстави боятися нового врожаю.
Знецінення гривні, подорожчання всіх складових, які впливають на ціну врожаю (бензин, дизпаливо, насіння, добриво, препарати захисту), збільшення різних платежів до бюджету, роблять звичайний хліб недоступним.
За словами фермерів, на гектар під вирощування кукурудзи потрібно витратити від тисячі до 5 тисяч гривень за насіння, палива треба потратити 100 літрів, два центнери добрива. За підрахунками керівника ПП «Нива» Михайла Добоні на один гектар вкласти потрібно 15 тисяч гривень, яких у запасі просто немає. І це лише прямі витрати. А якщо сюди додати фіксований платіж за землю, оренду паю, зарплатні працівникам (свою працю вже й не рахує), то вартість кукурудзи восени мала б бути в рази вищою, ніж урожай 2014 року.
Майже такі ж витрати очікуються на вирощування пшениці та інших культур.
На Виноградівщині відведено 8 тисяч гектарів ріллі під озимі і 9 тисяч під ярі зернові культури. Отже, витрати на обробку цієї землі становитимуть у підсумку чверть мільярда гривень. Своїх фінансових запасів у фермера – 0, банківські відсотки за найскромнішими підрахунками сягнуть відсотків, які не покриє отримана виручка.
Невисокими є надії й на особисті господарства. Щоб виорати й подискувати ділянку, доведеться платити від 15 до 30 гривень за сотину (ціна залежить від кількості тракторів на село, розташування ділянок і т. п.)
У ЗМІ час від часу з'являються обіцянки уряду пільгового палива для аграріїв. Але цьому фермери не тільки не вірять, але й відхрещуються всіма силами. Є вже гіркий досвід, коли, наприклад, ФГ «Ренет» сплатило гроші за пільгове паливо і в результаті – ні грошей, ні палива. Співбесідник ГК Михайло Дорогі так само спокусився на урядове пільгове паливо, вніс плату, а потім витратив немало нервів, поки повернув собі власні ж гроші.
Але, виявляється, у сільському господарстві абсолютно не спрацьовують арифметичні закономірності. Тому що ціну визначає далеко не собівартість урожаю, а ринковий попит. Зерно (а також картоплю та м'ясо) продаватимуть за ту ціну, за яку люди куплятимуть.
Це підтверджують і керівник ПП «Нива», голова Закарпатської асоціації фермерів Юлія Пелешкей.
- Далеко йти за прикладом не треба, - говорить Юлія Іванівна. - Досить подивитися, скільки коштує та ж картопля, інша вирощена вдома городина. Ціни практично залишаються на місці попри курс долара, попри інші ціни.
І справді, на оптовому ринку Виноградова картопля коштує 2 гривні 70 копійок. Навіть у магазинах більшість продуктів харчування після відомого ажіотажу повільно, але дешевшають.
Єдиний фактор, який міг би вплинути (думку аграріїв, навряд чи вплине) на осінню ціну – низькі валові результати. Адже чимало власників паїв можуть просто закинути обробіток землі, а фермери можуть відмовитися від частини орендованих земель. Цілком можливо, що аграрії не вноситимуть потрібну кількість добрив, не оброблятимуть засобами захисту рослин.
Як наслідок обмежена кількість сільгосппродукції, запропонована споживачам, може подорожчати на споживчому ринку. Але цього скоріш за все не станеться. Тому що тут уже «в гру» вступає дешева мука-морква-картопля, імпортована з країн ЄС. Якщо хто і програє, кажуть фермери, то тільки сільгоспвиробники. Тим не менше вони прогнозують повноцінне веснування, інвестиції в завідомо програшний результат.
Олег Добош
Виноградівський район