128-а гірничо-піхотна бригада становила основу українського військового угрупування в районі Дебальцевського плацдарму в зоні АТО.
Коли терористи оточили українських бійців у районі Дебальцевого, бригаді довелося виходити з оточення. З цим завданням вони успішно впоралися. І командиру 128-ї бригади, полковнику Сергію Шапталі президент присвоїв звання «Герой України»,про це повідомляє Інформаційний опір.
Заступник командира 128-ї бригади Євген Бондар розповів про те, з якими складнощами в зоні АТО зіткнулися бійці закарпатської бригади.
"Основу сектора «С» у районі Дебальцевого становила наша 128-а бригада. Ситуація напередодні відходу з Дебальцевого для нас склалася дуже складна, напружена. Частина наших бійців перебувала в найгарячіших точках Донбасу з початку вересня. Наголошу: перебувала без всякої ротації. Змогли дати місяць відпочинку тільки особовому складу одного механізованого батальйону – тому що він стояв у найгарячіших точках. І основну частину втрат нашої бригади становили саме бійці цього батальйону".
Боєць наголошує, що спочатку задумка командування була правильна: два батальйони воюють, один – на ротації. Люди такий порядок прийняли: всім було зрозуміло, що два місяці відвоював – потім місяць відпочиваєш. Але плани вищого командування помінялися. Сталося це через те, що батальйон територіальної оборони «Волинь» переформували в механізований батальйон. В результаті механізований батальйон, який повинен був йти міняти гірсько-піхотний батальйон нашої бригади, був виведений в окремий напрямок. В результаті вийшло, що вся бригада залишилася без ротації.
"У цих боях 128-а бригада не здала жодної своєї позиції. Погано те, що у нас були дуже великі втрати – і поранені , і загиблі. Бійці були зношені не тільки морально, а й фізично. Можливо, вище керівництво думало, що достатньо просто забезпечувати нас боєприпасами, але цього зовсім недостатньо. Люди були надзвичайно стомлені – спали на добу по 1-2 години місяцями… Потрібна була термінова ротація, бригаду потрібно виводити. Тим більше, що через надзвичайно інтенсивні піврічні бої наша артилерія практично вся прийшла в непридатність".
Військовий зауважив, що якщо українська армія збиралася дійсно утримати Дебальцеве – потрібно, щоб свіжа бригада прорвалася і відновила позиції. А 128 бригаду потрібно було відводити. Виснажені бійці нашої бригади вже ставили питання так: або нас міняють, або ми самі йдемо, не чекаючи зміни. Але резервів для того, щоб «заткнути дірки» у командування не було…
"У чому ми сильно програвали противнику – так це в розвідувальній діяльності. У супротивника були постійно задіяні безпілотні літальні апарати – вони практично постійно літали над нашими позиціями. Було таке, що за ніч вилітало по 16 їх безпілотників. Величезна проблема – що у росіян і бойовиків було надзвичайно багато артилерії – «Градів», «Ураганів», «Смерчів» і боєприпасів. Розповіді про те, що черговий «гумконвой» привіз бойовикам боєприпаси – нісенітниця. Таку величезну кількість автомобілями не навозиш. Це 100% було доставлено залізницею."
Боєць стверджує, що росіян воювало дуже багато і стояли вони в другому ешелоні, у першому – сепаратисти. Керували у противника російські офіцери. Артилерія була вся штатна російська. Ті танки, які наші змогли захопити, були забиті російськими сухими пайками, російської тушонкою.
"Після нових Мінських домовленостей Київ, Варшава і вся Європа, всі чекають від росіян і сепаратистів початку перемир’я. Але перемир’я росіяни і бойовики використовували виключно для навчання особового складу на полігонах, вели стрільби. Так буде і цього разу», – розповів українських боєць.