Експерти назвали причини, які заважають НБУ впоратися з обвалом гривні

Регулятор відмовився від валютних аукціонів і дозволив банкам вільно визначати курс валют на підставі котирувань міжбанку,повідомляє "Forbеs Україна".

Утримати гривню від вільного падіння не змогла навіть новина про масштабну допомогу з боку МВФ − фінансисти вже знають, що гроші закордонних кредиторів будуть використані тільки на закупівлю газу і вугілля. А імпортерам залишається або купувати валюту на міжбанку за ринковим курсом, або зупиняти ввезення товарів в Україну.

Причини падіння гривні фахівці пропонують шукати в двох площинах. Ключова − це, безумовно, війна на сході України. 

«Зі спілкування з представниками АП ми знаємо, що у всіх є розуміння того, що бойовики за підтримки Росії будуть намагатися відсунути українські війська до кордону Луганської та Донецької областей, − розповів Forbes один з акціонерів великого банку. − Цей процес може тривати ще кілька місяців, і весь цей час гривня падатиме».

За його словами, вирішити ситуацію можна, наприклад, надавши незалежність так званим «ЛНР» і «ДНР» і переклавши відповідальність за ці території на Росію.

«Проте в політичному керівництві країни бояться цього рішення − як потенційно негативного з точки зору рейтингів і результатів Блоку Петра Порошенка на місцевих виборах і переходу частини виборців БПП до «Народного фронту», − пояснює банкір.

У зв'язку з цим взято курс на затягування конфлікту в надії на підтримку міжнародного співтовариства і ослаблення Росії.

«Порошенковперто вважає, що він зможе домовитися. Тим часом інвестори не просто виходять − вони тікають з країни», − констатує банкір.

На військову проблему накладається скорочення експорту і непрофесійні дії НБУ на валютному ринку. При цьому, якщо зниження експорту − величина гранична, то глибина «нерозуміння» ситуації з боку Нацбанку, на думку банкірів, дна не має.

Саме дії НБУ, як вважають багато фінансистів, в першу чергу стимулюють відтік вкладів, махінації з рефінансуванням і поверненням валютного виторгу.

«Таке враження, що вони вирішили потренуватися:« А що буде, якщо ми так зробимо? А ось так?» Мені здається, вони взагалі не розуміють, що відбувається. При цьому деякі менеджери великих банків цим користуються і підкидають в НБУ свідомо неправильні ідеї, на яких потім заробляють" − пояснює один із менеджерів банку з ТОП-10. 

Цікаво, що після стрибка долара до рівня 30 гривень, вперше за багато місяців «офіційного» мовчання, банкіри почали відкрито висловлювати невдоволення політикою НБУ. 

«У січні, за даними НБУ, з банків «втекло» близько 2% гривневих і 4% валютних вкладів населення. Відтік триває. Народ знімає і буде знімати все, що може, поки будуть діяти обмеження НБУ на зняття. Тож поповнення чекати марно. Хіба що у відділенні банку в якійсь великій психлікарні з багатими пацієнтами, якщо такі десь є», − пише Олександр Деркач, який свого часу був співвласником банку «Аваль».

Втім, деякі експерти вважають, що незлагоджена валютна політика регулятора − швидше, від незнання, ніж від бажання свідомо нашкодити. 

«У результаті попит на валюту хоча і незначний, але завжди є − бензин, медикаменти та товари першої необхідності і нееластичного попиту потрібно купувати. А продавці валюти, експортери в першу чергу, валюту не поспішають продавати− каже Ерік Найман. − От і виходить зачароване коло − гривня девальвує, експортери чекають, гривня знову девальвує, експортери чекають далі. Курсової межі ринок, звісно ж, колись та й досягне. Вірніше, безладу».

На цьому тлі дестабілізуючим фактором є і бюджетна політика уряду. В умовах 400%-вої девальвації гривні Кабмін збільшує вартість імпортних товарів ще на 5-10% спеціальним збором і знижує привабливість депозитів загороджувальним податком на доходи від вкладів на рівні 21,5%.

Такі дії повністю знищують економічний сенс зберігання в банках гривневих ресурсів.

«Спроба боротися в таких умовах з високою інфляцією підвищенням облікової ставки НБУ − це вже безумство, яке остаточно вимиє обігові кошти з бізнесу і ліквідність із банківської системи. І крах економіки України стане неминучим», − резюмує Ерік Найман.

Голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей знайшов позитивні моменти в політиці НБУ:

"Позитивом є трансформація банківської системи. Зокрема зменшення залежності банківської системи від тіньового бізнесу і чиновницько-олігархічної системи управління. Стратегічно банківська система змінила свій вектор, тут я знімаю капелюха перед Гонтаревою. Багато хто б це робити побоявся, а вона це робить інтуїтивно. Вмирають ті банки, які працювали як каси взаємодопомоги для олігархів, – це хороший сигнал. Це означає, що люди, які будуть приносити $5-10 тисяч, не віддаватимуть їх олігархам, щоб ті потім зникали".

Хоча в цій ситуації можна знайти і позитивний бік: якщо економіка протримається, Україна має всі шанси вийти з цієї кризи сильнішою. Різке підвищення вартості імпорту в середньостроковій перспективі має створити основу для появи внутрішнього виробника широкого спектру товарів − як народного, так і промислового споживання.

Однак для цього уряду і президенту потрібно завершити війну і забезпечити прозорий інвестиційний клімат.

Читайте також:

• У Виноградові та навколишніх селах вимикатимуть світло протягом 4 днів: оприлюднено графік
• Закарпатці б'ють на сполох: під загрозою один з актуальних ресурсів
• Закарпатці роблять запаси картоплею і цибулею: ціни вже майже "космічні"
• Мисливці "за золотом" на Закарпатті: в яких місцях йде "битва" за знахідки? (ФОТО)