Військовим шляхом ми не зможемо звільнити Донбас – експерт.

Про м'який реванш Ахметова, "донбаську Чечню" і мрії Коломойського про федералізацію Дніпропетровська розповів Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень Пента.

Про Мінські угоди

Висока ймовірність того, що в частині припинення вогню в Донбасі повториться вересневий сценарій. Проблеми можуть бути вже за першими пунктами угоди. Проблема перша - припинення вогню. Навіть якщо сторони спробують виконувати цю домовленість, ми маємо досвід минулого року. Було кілька спроб перемир'я, але жодного разу не вдавалося домогтися повного припинення вогню. Найкраща перспектива зараз - відносне перемир'я. Існує великий ризик - бої під Дебальцевом. Якщо вони затягнуться до 15 лютого, угода може бути зірваною. Противник, як ми бачимо, поставив перед собою мету будь-що-будь взяти це місто під свій контроль. Нашим теж не можна поступатися, звідси і великий ризик,повідомляє видання "Ні корупції".

Проблема друга - відведення важкого озброєння. В рамках цієї процедури повинна бути створена буферна зона. Але хто її займе? Хто буде контролювати процедуру відведення? Функція покладена на ОБСЄ. А впоралося воно з цією функцією раніше? Ні.

Окрема тема - відведення іноземних збройних формувань. Як це здійснюватиметься - поки теж питання відкрите.

Про введення миротворців

Суспільство критично сприймає тему введення миротворців і боїться, що це заморозить конфлікт. Думаю, що боятися цього не варто. Припущу, що як тільки ми зіткнемося з тим, що місія ОБСЄ не зможе забезпечити реальний контроль за нейтральною зоною, як це було минулого року, на порядок стане питання: хто ж зможе контролювати припинення вогню? Мова про миротворців буде заходити ще не раз. Однак, це питання не таке просте, як здається. Нас не влаштує, щоб в регіоні були присутні миротворці з Росії або союзних їй країн. Кремль не влаштує присутність в регіоні збройних сил країн НАТО.

Сторони не можуть задовольнити миротворчі сили ООН, тому що у ООН немає своєї армії. Ця організація переживає фінансову кризу, вона сама не потягне миротворчу місію в Донбасі.

Про відділення Донбасу

Може, це здасться цинічним, але заморожування конфлікту, з поділом Донбасу, я вважаю більш прийнятним варіантом, ніж повернення двох сепаратистських республік до складу України. По-перше, я не вірю, що вдасться повернути ці дві республіки. На повернення на умовах ультиматумів з незалежним статусом наші не погодяться, і інша сторона на менше теж не погодиться.

Не секрет, що ні Захарченка, ні Плотницького, ні тих людей, які зараз в урядах цих республік, не влаштує особливий статус - вони хочуть, щоб їх взяли як республіки. Вони будуть цього добиватися. І Путін буде цього добиватися - це відомо з його мирного плану. Але для України це неприйнятно. По суті, чого хоче Путін і сепаратисти - щоб ми платили за їхніми рахунками, але вони при цьому підпорядковувалися не Києву, а Москві. Думаю, що домовитися про якийсь особливий статус Донбасу чи цих двох республік у складі України не вдасться.

У підписаних угодах є пункт 11, за яким допускається входження ДНР і ЛНР до складу України. Але це виконається тільки в тому випадку, якщо буде забезпечений режим припинення вогню, якщо там пройдуть місцеві вибори, якщо буде закрито кордон. Я мало в це вірю. Думаю, що до виконання цього пункту справа просто не дійде.

Де-факто - єдиний варіант невійськового виходу з цього конфлікту - це його заморожування. Військовим шляхом ми не зможемо звільнити ці області. Думаю, будь-яка об'єктивно мисляча людина це зрозуміє, крім наївних ура-патріотів, які досі, напевно, вірять, що можна військовим шляхом звільнити Донбас. Ресурси не ті.

Якщо зараз ці території повернуться до складу України, мало того, що це троянський кінь і ланцюгова реакція повзучої федералізації - якщо ці республіки будуть мати особливий статус, завтра того ж потребують Харків, Одеса, Запоріжжя, Дніпропетровськ обов'язково. Що ще важливо - це кілька мільйонів виборців, які голосуватимуть за Опозиційний блок. Це означатиме хрест на ліберальних реформах і на послідовній реалізації європейської інтеграції.

Про найбільш вірогідні сценарії майбутнього для Донбасу

Процес заморожування конфлікту може влаштувати і Москву, і Київ, як менше зло. З приводу цього певний консенсус може бути. Путіна, звичайно, це може дійсно не дуже влаштовувати, але, в принципі, ця ситуація більш-менш прийнятна для нього. У нас будуть критикувати, але треба оцінювати й інші альтернативи. Для нас це менше зло. Пушков сьогодні сказав, що Донбас може бути калькою Придністров'я. Це не ідеальний варіант, але не найгірший. Швидше, регіон буде більше схожий на Абхазію або навіть Нагірний Карабах.

Якщо припустити, що така ситуація затягнеться на роки, варіантів може бути декілька. Єдиного чіткого сценарію немає. Все буде залежати від того, як буде розвиватися ситуація. Якщо криза дуже сильно вдарить по Росії, то у нас з'явиться шанс відновити контроль над Донбасом і навіть над Кримом. Так було у хорватів. Вони теж погодилися на розділ Сербської Крайни, а потім, через два роки, відновили над нею контроль, як тільки з'явилася сприятлива можливість. Такий варіант і у нас теоретично існує.

Другий сценарій більш ймовірний - якщо процес затягнеться надовго. Тут можливі підваріанти. Можливий Придністровський варіант: Донбас сильно зав'язаний з рештою України економічно. Багато взаємних потреб. Мало хто знає, але Придністров'ї активно торгує через Молдову з Європейським союзом. І значна частина жителів Придністров'я мають паспорти Молдови чи Румунії та безвізовий в'їзд до ЄС. Щось подібне може бути і у відносинах Донбасу з Україною. І тоді це може стати способом поступової реінтеграції регіону. Нинішніх керівників замінять прагматичні люди, пов'язані з бізнесом. Ахметов може взяти м'який реванш. А йому для бізнесу потрібно, щоб Донбас був в Україні. І тоді вони будуть домовлятися про якусь м'яку модель повернення в Україну, але, звичайно, із збереженням якогось особливого статусу.

Інший варіант, на жаль, дуже ймовірний, це щось на зразок Абхазії чи Нагірного Карабаху - жодних стосунків і ризики локальних сутичок, обстрілів.

В Абхазію вкладаються російські гроші, особливо в приморські райони. Чи захоче Кремль годувати Донбас - залежить від того, чи будуть гроші. Зараз немає їх. Насправді, це буде зона деградації.Це буде головний біль і для нас, і для Росії. Кремль буде шукати якийсь компромісний варіант, що б ця сіра зона не робила їм проблеми. Але, так чи інакше, ідеального, навіть оптимального, варіанта, на жаль, немає і близько. Вибір з різних зол.

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber