Село Невицьке Ужгородського району, відсвяткувало 650- річчя від ня заснування
Як повідомляє газета «Вісті Ужгородщини»,відкрила свято депутат, секретар сільради Тетяна Бук розповіддю про історію села, легенди Невицького замку, поган-Діву, заховані скарби.
До речі, подібних сучасних і практичних сцен поки що нема в жодному селі Ужгородщини, а, може, й області. Збудована зі смаком, під акуратним дахом, прикрашена з обох боків кам’яними міні-замками ще здалеку вабить зір: і самодіяльним артистам є де розвернутися на ній. Це яскраво продемонстрував відомий далеко за межами краю народний танцювальний ансамбль «Джерельця Карпат». Юні артисти так проникливо відтворили нинішню ситуацію на Сході, що їхня композиція і відома лірична пісня «Пливе кача», навертала сльози. Тим більше, що нині там воюють за Україну і два юнаки з Невицького: Валерій Риган та Ілля Вачиля.
З самого початку відчутний на дійстві був патріотичний дух. Люди навіть віталися по-новому: «Слава Україні!». Це й не дивно, адже це село у всі часи було національно свідомим. Тут завжди при всіх урядах плідно працювало товариство «Просвіта». У сибірських таборах скалічили свою юність невичани Ганна та Михайло Данки. Тож у репертуарі самодіяльних артистів переважали духовні та патріотичні пісні. Прекрасно, як завжди, виступили кам’яницькі «Материнка» та «Фанати «Материнки», а також «Оріховчанка». Приємною родзинкою свята став виступ новоствореного місцевого жіночого ансамблю «Кральовичка». Тринадцять чарівних королівних, як назвали себе співачки, таки зачарували публіку не лише прекрасними голосами, а й чудовими новими сценічними костюмами. Недаремно голова РДА Марія Коваль-Мазюта висловила так багато похвал на адресу місцевого сільського голови. Михайло Лаба дійсно їх заслужив. Бо «Кральовичка» – і його заслуга. Навіть свою дружину Вікторію відрядив співати в ансамбль. Михайло Лаба говорив про єдність громади, готовність завжди прийти на поміч у будь-якій добрій справі. Одна із співачок медсестра Олена Кирита розповіла, з якою радістю всі сприйняли ідею створення ансамблю. Він об’єднав жінок різних професій, щиро закоханих у народну співанку. Підібрали гарний репертуар, усі прагнуть, щоб їхній спів почули далеко за межами села. Керує ансамблем муз-керівник дитячого садка Наталія Пуля.
Тепло привітали невичан із святом гості: Ханс Хьюгін з Німеччини, Божена Гуферова зі Словаччини, депутат районної ради Наталія Мигалина, в. о. Оноківського сільського голови Павло Машіка, директор коледжу мистецтв ім. Ерделі Одарка Долгош. Остання, до речі, готує монографію-дослідження про життя і творчість Івана Югасевича, чий духовний спів і нині звучить у місцевому храмі. Корені пані Одарки – теж у Невицькому. Тут народилася і жила її прабабка Юліана Опаленик.
Гості вітали невичан, бажали селу розквіту, а його мешканцям – міцного здоров’я.
Вдалося поспілкуватися із зарубіжним гостем Хансом Хьюгіном. Німець з гумором розповів, як на кордоні український митник прискіпливо допитувався, чого їде в Україну і до кого. Що ж, наступного разу пан Ханс зможе показати йому посвідчення Почесного мешканця Невицького, яке йому вручили на святі за відчутну допомогу селу. І на цей раз гість приїхав не з порожніми руками. Михайло Лаба запевнив, що кошти, привезені німцем, будуть передані сім’ям тих, хто нині воює на Сході, захищаючи Україну.
Як і належить, було багато нагород. Звання Почесної мешканки Невицького отримала і Одарка Долгош. Грамоти були вручені всім, хто сумлінно трудився на зведенні нових важливих об’єктів, адже всі роботи виконувала громада. Відтак Олег Пагулич зачитав вітання нардепа з побажаннями подальшого процвітання селу. Подякували також керівнику благодійного фонду Василю Фенчаку та іншим.
Багато цікавого запам’ятається невичанам, гостям. На асфальті вулиці Шевченка діти влаштували виставку малюнків, на яких чітко виділялися сонце, яскраві квіти. Гостям кольоровий асфальт дуже сподобався. А ще привертала увагу і виставка рідкісних хатніх рослин. Їх господар Ласло Поковба поділився секретами вирощення інжирового дерева, розповів і про інші рослини, серед яких чимало екзотичних. Їх можна було купити, а виручені кошти власники перешлють воїнам АТО. Свято вдалося на славу, хоча не було цього року яток з напоями та традиційних шашликів. Бо можна гарно святкувати і без застілля. Закінчити хочеться словами із нової пісні ансамблю «Фанати «Материнки»: «Люди, будемо жити! Будемо любити. І життя, і любов будем боронити».