Чому Рада не визнала ОУН-УПА воюючою стороною?.

Фінальне засідання чинної Верховної Ради цього тижня ознаменувалося провальним голосуванням законопроекту про визнання ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.

Фінальне засідання чинної Верховної Ради цього тижня ознаменувалося провальним голосуванням законопроекту про визнання ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.

Спікер Олександр Турчинов сім разів ставив цей законопроект для включення його до порядку денного. Однак набрати необхідну кількість депутатських голосів так і не вдалося.

Настирливе намагання керівництва парламенту просунути це питання бодай навіть через уперте небажання значної частини народних обранців у певній мірі можна пояснити позицією президента Петра Порошенка. Пригадаймо, наприкінці вересня на прес-конференції український гарант чітко заявив, що зараз настав «дуже сприятливий час» для розгляду статусу воїнів ОУН-УПА як учасників бойових дій і визнання цих військових організацій воюючою стороною у Другій світовій війні. Порошенко також зазначив, що раніше це питання розколювало країну, хоча воно вже вирішено місцевими радами на територіях, де свого часу воювали загони українських повстанців.

Тут одразу виникає запитання: а хіба Бандера і Шухевич уже дійсно стали національними героями не лише заходу, але й півдня, центру і навіть розбомбленого сходу країни? Невже кардинально змінилися погляди мільйонів українців середнього і старшого віку, вихованих антиоунівською радянською пропагандою? І що, власне, мав на увазі президент, говорячи про сприятливий час для загальноукраїнської легітимізації вояків УПА?

Вочевидь, у цих висловлюваннях більше виборчої риторики, підігрування націоналістичним настроям, ніж реальної оцінки стану речей. Адже в останні місяці ми не раз були свідками пакетного голосування, коли важливі для країни рішення приймалися в деморалізованій, приреченій на достроковий розпуск Раді поспіхом, без належного їх обговорення. А ще – під значним тиском ззовні. Адже це невипадково розгляд питання ОУН-УПА у Верховній Раді співпав з багатотисячним маршем націоналістів вулицями Києва, бійкою з правоохоронцями та закидуванням будівлі парламенту коктейлями Молотова.

Цілком закономірно, що такі дії різко засудив Євросоюз. А «Свобода» і «Правий сектор», не домігшись бажаного результату голосування, поспішили відхреститися від заворушень під Радою.

І це лиш зайвий раз засвідчило, що в суспільстві на даний час немає одностайного розуміння ролі повстанської армії українських націоналістів у Другій світовій війні. Героїзація УПА шляхом прийняття законодавчих рішень у парламенті могла ще більше посилити протиріччя між регіонами держави і дати додаткові козирі в руки тих, хто розпалює війну і не бачить Україну сильною, монолітною державою. Тому ця спроба потерпіла фіаско.

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber