Игорный бизнес, земельный рынок и карантинные штрафы: какие законы "прошли" в 2021 году - Канал 24.

Отмена депутатской неприкосновенности, штрафы для кодеров кнопок, законы о среднем образовании, азартные игры, для частных предпринимателей и многие другие важные законы.

До вашої уваги стаття від видання 24 канал:

2020 рік в Україні видався не лише багатим на різноманітні події, але й досить плідним у законотворчому аспекті. Парламентарі запроваджували нові карантинні обмеження, намагалися повернути відповідальність за брехню у деклараціях та ухвалювали закони про ігорний бізнес та про ринок землі.

Сайт 24 каналу підбиває підсумки та розповідає про головні закони 2020 року та до чого готуватися у 2021.

Скасування депутатської недоторканості

Розмови про те, аби скасувати в Україні депутатську недоторканість ведуться вже досить давно. І ось, наприкінці 2019 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, а вже з 1 січня 2020 року він вступив у силу.

Так, закон виключає зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентарям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради.

У вищезгаданій статті залишилася лише норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Штрафи для кнопкодавців

На початку року набув чинності закон про забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях Верховної Ради.

Документ встановлює кримінальну відповідальність за умисне здійснення народним депутатом будь-яким способом голосування на засіданні Ради замість іншого народного депутата (неособисте голосування).

За це передбачено штраф від 3 тисяч (51 000 гривень) до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 000 гривень).

Нові дорожні знаки та зелені номери для електрокарів

На початку 2020 року також набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів".

Цей закон передбачає наступне:

зелені номерні знаки для електромобілів;
нові дорожні знаки "Для електромобілів", "Крім електромобілів" та "Станція зарядки електромобілів" та маркування місць для паркування, зарядки;
штрафі за зупинку чи стоянку авто на місці для електромобілів, а також за створення перешкод водіям електрокарів у зупинці або парковці.

Закон про середню освіту

У березні 2020 набув чинності закон про повну загальну середню освіту. Закон регулює питання доступності та забезпечення рівного доступу дітей до повної загальної середньої освіти, зокрема: доступності для осіб з особливими освітніми потребами, а також територіальної доступності закладів загальної середньої освіти, обов’язку органів влади забезпечувати відповідну доступність; забезпечення якості повної загальної середньої освіти та забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти тощо.

Також у документі прописано, що мовою освіти є державна мова, а також урегульовується питання навчання мовами корінних народів та національних меншин.

Закон затверджує обов’язкову Державну підсумкову атестацію (ДПА) за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти й науки.

Великі штрафи за підпалення сухостою

У квітні 2020 запрацював закон про посилення відповідальності за підпалення сухостою – до 153 тисяч гривень штрафу та до п’яти років в’язниці.

Як зростають де розміри штрафів (ст. 241, ст. 245 ККУ):

з 1700–3400 гривень до 30 600–61200 гривень – за забруднення атмосферного повітря;
з 5100–8500 гривень до 91 800-153 000 гривень – за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.

Ст. 77, 77-1 КУпАП:

з 85-850 грн до 1530–15 300 грн – за порушення вимог пожежної безпеки в лісах;
з 170–1190 грн до 3060–21 420 грн – за самовільне випалювання рослинності або її залишків;
з 340–1700 грн до 6120–30 600 грн – за самовільне випалювання рослинності або її залишків в межах заповідників.

"Коронавірусні" закони

Мабуть, одними з найгучніших законів стали саме ті, які стосувалися карантину та коронавірусної хвороби, адже вони вводили цілий список різноманітних заборон. У березні набув чинності один з таких законів, де передбачалося, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–3400 гривень), на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч (3400 –17 000 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У документі також передбачалося створення правого підґрунтя для оперативного здійснення державою комплексу невідкладних заходів для запобігання і лікування коронавірусної хвороби.

Зокрема:

проведення закупівлі товарів, робіт та послуг необхідних для цієї мети без застосування процедур, передбачених законом "Про публічні закупівлі";
стовідсоткову попередню оплату за такі товари, роботи та послуги;
звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення Covid-19;
контроль з боку Кабінету міністрів за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари.

Трохи згодом, у квітні, набув чинності інший закон, про обробку персональних даних хворих СOVID-19 без їх згоди. Документ дозволяв обробку персональних даних без згоди особи, зокрема даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання), з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби.

Передбачені законом норми обмежені у часі та будуть діяти на період встановлення карантину та протягом 30 днів з дня його відміни.

21 листопада 2020 набув чинності закон, який вводить штрафи за перебування в громадських будівлях та транспорті без одягнених засобів індивідуального захисту. Штраф за перше порушення складає 170 гривень, за повторне – 255 гривень. До того ж, заплатити штраф потрібно буде відразу на місці вчинення правопорушення, бо закон не передбачає необхідність передачі протоколу до суду перед накладенням штрафу, як це було раніше.

Штрафи за відсутність маски можуть накладати органи внутрішніх справ, Національна поліція, уповноважений орган охорони здоров'я, уповноважені органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, а також органи місцевого самоврядування.

Закон про ринок землі

Цей закон повністю вступить в силу лише влітку 2021 року, втім, зараз вже набуло чинності одне з положень. Загалом, закон ухвалили в Раді ще весною 2020 року, а трохи згодом його підписав президент України Володимир Зеленський.

Загалом, закон про ринок землі передбачає, що:

з 2021 року земельні ділянки сількогосподарського призначення зможуть купувати лише фізичні особи і не більше 100 гектарів в одні руки;
з 2023 року обмеження становитиме до 10 тисяч гектарів в одні руки;
юридичні особи зможуть купувати землю тільки з 2024 року та з обмеженням у 10 тисяч гектарів;
заборонений продаж землі державної та комунальної власностей.іноземні громадяни матимуть право купувати землю тільки після проведення референдуму щодо відповідного питання, у разі згоди більшості громадян України.
іноземцям заборонено купувати земельні ділянки в 50-кілометровій зоні від держкордону України, незалежно від рішення референдуму.

А цього року лише запрацювало положення про те, що Кабінету міністрів України в 6-місячний строк з дня опублікування цього закону доручено розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом тощо.

"Антиколомойський" закон

У травні набув чинності "антиколомойський" закон, який передбачає неповернення націоналізованих банків колишнім власникам. Він також регулює повноваження Національного банку щодо виведення банків з ринку, визнання їх банкрутами.

Фактично, законопроєкт виключає можливість повернення націоналізованого банку його колишньому власнику навіть у тому випадку, якщо буде доведено протиправність націоналізації. Втім, гроші ексвласнику таки будуть компенсовані, якщо порушення буде доведено.

Скасування кримінальної відповідальності за п’яне водіння

З 1 липня 2020 року набув чинності закон, який вводить кримінальну відповідальність за керування автомобілем в нетверезому стані.

Яке покарання мало вводитися:

порушення вищезазначених правил – від 17 тис. до 34 тис. грн, а також позбавлення права керувати транспортним засобом на строк до 3 років;
при повторному правопорушенні – штраф до 51 тис. грн з позбавленням права керувати транспортним засобом від 2 до 3 років.

Але вже 2 липня Володимир Зеленський підписав закон, що скасовує кримінальну відповідальність за водіння автомобіля в нетверезому стані. Сталося так тому, що 17 червня 2020 року нардепи ухвалили закон № 3314, який скасовує кримінальну відповідальність за водіння в нетверезому вигляді, власне, саме цей законопроєкт і підписав потім президент.

Закон про азартні ігри

Влітку набув чинності закон про азартні ігри. Закон встановлює перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, які дозволені в Україні. До нього входять азартні ігри в гральних закладах казино та онлайн, букмекерська діяльність у букмекерських пунктах і через інтернет, випуск та проведення лотерей, ігри в покер через інтернет.

Також допускається розміщення казино в Києві на території п'ятизіркових готелів, а для інших населених пунктів закон дозволяє розміщувати їх у готелях категорії чотири і п'ять зірок. Водночас народні депутати повернули вимогу розміщувати гральні заклади на відстані не менше ніж 500 метрів від навчальних закладів, а також розширили коло осіб, які могли б звернутися до суду із заявою про обмеження.

Закони для ФОПів

У грудні набув чинності закон президента Зеленського, який передбачає одноразову матеріальну виплату підприємцям – по 8000 гривень.

Також, 10 грудня набув чинності закон про відтермінування обов’язкового встановлення касових апаратів для ФОПів.

Закон вводить такі правила:

визначення граничних обсягів доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати. І група ФОПів – 167 мінімальних заробітних плат замість 1 млн грн, ІІ група – 834 МЗП замість 5 млн грн, ІІІ група – 1167 МЗП замість 7 млн грн)
відтермінування до 1 січня 2022 року обов’язкового застосування РРО (реєстратор розрахункових операцій) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ – IV груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для І групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування;
скасування штрафних санкцій за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО;
пролонгація на рік – до 1 січня 2022 року – застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО під час проведення розрахункових операцій.

Кримінальна відповідальність за брехню у деклараціях

27 жовтня 2020 Конституційний суд скасував низку норм антикорупційного законодавства. Це призвело до масових мітингів та паралічу системи електронного декларування чиновників. Але, вже на початку грудня Рада відновила кримінальну відповідальність за брехню у деклараціях.

Втім, раніш у законі був пункт про тюремне ув'язнення, який депутати вирішили не повертати. Поріг кримінального покарання підвищили за брехню на мільйон гривень, а не 500 тисяч, як було раніше.

Тепер за брехню у деклараціях чиновникам загрожує наступне:

умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (наразі це від 1,3 до 9 мільйонів гривень) карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисяч прожиткових мінімумів (наразі 9 мільйонів гривень) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
умисне неподання декларації карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Після рішення КСУ НАЗК втратило майже всі свої повноваження. Тому Рада ухвалила закон, який частково повернув повноваження НАЗК. Документ передбачає відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; запровадження правового регулювання особливостей врегулювання конфлікту інтересів у діяльності окремих категорій осіб, порядку здійснення контролю та повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування; порядку здійснення деяких додаткових заходів фінансового контролю; забезпечує правове регулювання щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.