Михайло Рябець: За що ж боролись опозиціонери?.

"На фоні парламентського безглуздя виникає кілька запитань: за що ж боролись опозиціонери, блокуючи парламент після рішення суду по Власенку, якщо, як висловився нардеп Шуфрич, вони здали його, як склотару до приймального пункту?" — спитав київський закарпатець Михайло Рябець на своїй сторінці в Facebook.

Дивлюсь різні канали на телебаченні, читаю різні інтернетвидання. Одні вихваляють себе, так звану об'єднану опозицію, а диригент, так званоі більшості, якоі не існує в парламенті ,із притаманним йому запалом розповідає нам про те, що сьогодні «більшість» згуртована і сильна, як ніколи.

На фоні почутого, побаченого, прочитаного почуваю себе ніби в середовищі суцільноі шизофреніі. Парламент не працює і перетворився в поле бою між слугами народу; майже щотижня когось із депутатів ВАСУ позбавляє депутатських повноважень; в столиці величезноі європейськоі краіни впродовж кількох років в порушення Конституціі немає мера; в сотнях населених пунктів не призначено, відповідно до вимог законодавства, дочасних виборів до органів місцевого самоврядування та сільських, селищних, міських голів; сотні суддів різних судів місяцями очікують на призначення іх парламентом на посади безстроково, отримуючи, при цьому, зарплату понад десять тисяч гривень щомісяця, і, не здійснюючи при цьому правосуддя, тобто не виконуючи жодноі роботи, а парламент заблокований із-за незаконного, на думку опозиціі, позбавлення судом депутатських повноважень Власенка.

Заміну Власенку ЦВК знайшла швидко. Парламент на мить розблоковано. Рішення вкрай потрібні краіні не приймаються, оскільки ведуться якісь безкінечні і безплідні переговори між лідерами депутатських фракцій.

На фоні цього парламентського безглуздя у мене виникає кілька логічних запитань: за що ж боролись опозиціонери, блокуючи парламент після рішення суду по Власенку, якщо, як висловився нардеп Шуфрич, вони здали його, як склотару до приймального пункту? Кого і чиі інтереси можуть захистити ці «захисники»? Хто піде за такими лідерами на майдани, окрім як за гроші? На які результати позачергових парламентських виборів, про які останнім часом наввипередьки багато говорять і провладні депутати і опозиціонери, на фоні такоі парламентськоі «діяльності»?

І, чи ненайголовніше питання, яке турбує, сподіваюсь, не тільки мене: невже мудрий народ Украіни знову повірить у брехливі гасла, обіцянки горе політиків і продасть за дріб'язкові подачки своє майбутнє і долю своіх дітей і внуків?

Вірю, що цього не станеться! Поки-що, оптимізм мене не покидає! А Вас, шановні друзі?