Михайло Лісіцкі: Не думаю, що Любімов тримається за посаду.

Головний координатор виноградівської ГО Майдан Михайло Лісіцкі розповів про те, хто входить і хто керує цією організацією, чому мав піти голова РДА Михайло Кочіш...

Головний координатор виноградівської ГО Майдан Михайло Лісіцкі розповів про те, хто входить і хто керує цією організацією, чому мав піти голова РДА Михайло Кочіш і чому досі не ставилося питання відставки голови районної ради Олега Любімова.

— Виноградівська ГО Майдан отримала свій початок у час, коли формувалася така ж організація у Києві. У неї увійшли ті, хто найактивніше брав участь у протестах. Звісно, це були і представники політичних сил, однак ми відразу домовилися не акцентувати увагу на партійній символіці. Серед головних прізвищ потрібно назвати Володимира Мочарника, Олега Любімова, Євгена Ухача, Володимира Палінкаша, Юрій Пинзеник і мене. Ми мали спільне бачення, що потрібно реагувати на ті події.

— Зараз хто є головою виноградівського ГО Майдан, хто і в яких медіа уповноважений робити офіційні звяви від імені вашого ГО?
— Відколи нас стало більше 70 чоловік, ми організували у великому залі Будинку влади збори активістів, написали заяви та обрали Раду ГО Майдан у складі 17 чоловік.

— 17? Чому так багато?
— Ми розуміли, що організація розростатиметься і найактивніших долучали до керівного складу. На засіданні Ради мене обрали головним координатором виноградівської ГО Майдан на шість місяців. Наразі маємо оформлені усі документи, залишилося їх подати у відповідні органи.

Уся наша робота і наші заяви публікуються на сайті Севлюш.інфо, це сайт нашого активіста Олександра Костьо.

— Пане Михайле, багатьом цікаво дізнатися про стосунки ГО Майдан та Єдиного центру. З одного боку ГО Майдан була опозиційною до Віктора Януковича та тодішньої влади організацією, а з іншого — активно співпрацювала з партією Єдиний центр, яка раніше агітувала за Януковича, та її представниками, які вже роками знаходяться на керівних посадах у Закарпатті.
— Я вважаю, що головним має бути не поняття партійної приналежності, а особистість та її якості.

— Хіба не ця особистість уже 8 років при владі у районі?
— Моє відношення до цього є позитивним. Адже з усіх райцентрів Закарпаття лише в нас, на Виноградівщині, було таке чітке протистояння. Тобто протистояння ЄЦ і Партії регіонів я бачу як позитив, адже коли править єдина партія — це Радянський Союз, тоталітаризм. Завдяки ЄЦ у нас не було вседозволеності ПР, був плюралізм.

— Ви враховували таку думку, що якби на виноградівському Майдані не була так чітко виражена партія Єдиний центр та її представники, можливо, мітинги були б велелюдніші, вам би висловили підтримку більше людей і вас не сприймали би так заполітизовано?
— Так облаштоване зараз життя, що політика впливає на нас і на наші взаємостосунки. Ми не можемо відкинути політику, бо саме в політиці задають тон. На приклад, Янукович: які норми він започаткував у себе, такі були впроваджені і в нас у життя. Це наслідок. Політика — це бруд? В жодному разі не можна так говорити, адже це відштовхує від неї чесних і порядних людей. А на їх місце приходять погані.

— Отож, у ГО Майдан немає претензій до Олега Любімова як до представника влади на Виноградівщині?
— Я дивлюся на те, шо він має. Знаю його з 2004 року і знаю, як прийшов у політику. Ми не великі друзі, але я його весь час підтримував через те, що не бачив у ньому негативу. Натомість, я бачу його щире прагнення і те, що у тих умовах, в яких він був, він поступав гідно. У нас збігаються погляди, на те, що потрібно протистояти несправедливості тощо.

— Хіба люди на Майдані не говорили про тотальну заміну влади, а не половинчасту, як вийшло у нас на Виноградівщині?
— Я не думаю, що Олег Любімов тримається за це крісло. Тому це питання треба ставити, його треба обговорювати. За внеском кожного можна оцінювати, який він позитив приніс, який негатив.

— Яким був негатив Михайла Кочіша?
— Я практично його не знаю. Але він вибрав не ту структуру, структуру, яка підтримувала Януковича. Це завжди вибір конкретної людини.

— Але ж ви щойно говорили, що вам важлива особистість, а не її партійність.

— Але ж є загальні поняття, такі я добро і зло, це вічна боротьба. І кожна людина сама обриє, яку силу підтримує. Якби Янукович був порядний, то не таке було б у нього минуле. Була ж інформація, який він є, і треба було передбачити, на що він може піти. Це можна було відчувати інтуїтивно.

Влада: Михайло Лісіцкі: Не думаю, що Любімов тримається за посаду