Маловідомі подробиці "битви" на площі Народній.

Вже вкотре інформаційний простір Закарпаття збурюють стогони і крики з приводу футбольного поля навпроти ОДА, яке має гучну назву «Площа Народна». Геть сумний вигляд ця площа має лише останніх 14 років. Раніше, в її центрі стояв пам'ятник вождеві пролетаріату, який був знятий в 1991, але позаду якого був чудовий квітник і розарій, що подобався більшості ужгородців. Навіть без пам'ятника вождеві площа з цієї причини мала пристойний вигляд. Кінець такому сумному стану ландшафту перед ОДА, майже через десять років поставив у той час вже губернатор Віктор Балога. Саме за його керування областю тут було встановлено кривий, непропорційний пам'ятник Тарасу Шевченку.

Із впровадженням цього нового пам'ятника були проведені кардинальні зміни структури площі. Вождь пролетаріату стояв строго в ценрі площі і дивився на річку Уж, надихаючи закарпатців на трудові подвиги. А те, що назвали пам'ятником Кобзареві, вліпили з боку, і дивиться він кудись побіжно в далечінь. Відтак площу зорали та засіяли травою.

Слід зазначити, що в далекому вже олімпійському для СРСР 1980 році, весь комплекс площі разом з прилеглими будівлями радянською владою визнаний культурною і історичною спадщиною. Цитуємо документ: «Комплекс історичної забудові «20-30 років/ (охор. № 2-м-код, рішення ОВК від 05.02.1980р. №35) і входитить його охоронної зоні. Архітектурно-містобудівельній ансамбль в межах пл.Народної, наб. Незалежності, вул.Бращайків, вул.Менделєєва, вул.Довженка, вул.Ломоносова». Саме у комплексі з необхідністю встановлення монумента навпроти ОДА, губернатор Закарпаття у той час Балога Віктор зробив крок, що знівечив площу. Суспільні слухання, всякого роду наради і інші способи узаконювали процедуру цього дійства, були або повністю проігноровані, або набули виключно формального характеру. Думка губернатора, ставленика у той час всесильного СДПУ(о) була незаперечною. Від імені Медведчука і Суркіса Віктор Балога знівечив Площу Народну.

У Clipnews.info спробували знайти витоки цієї ініціативи. Обійшли десятки кабінетів, запитували у різних учасників тих подій і отримували абсолютно суперечливі відомості. Стало зрозумілим одне — хтось явно бреше. Бо одні представники архітектурної громадськості твердять, що Балога дотримався всіх необхідних процедур. Інші, навпаки: стверджують, що на погоджувальній архітектурно-художній раді вперше в історії абсолютно всі учасники виступили проти проекту реконструкції площі за Балоговим зразком. Тарас Шевченко ж (ми навмисно не нагадуємо про естетичний вигляд цього пам'ятника), під якого і робилася це пасовище, на думку архітекторів, повинен був стояти абсолютно у іншому місці. Наприклад, було запропоновано поставити його поруч з ОДА з виглядом на вулицю Шевченко навпроти Економічного факультету. Але тодішній губернатор для цього скверу приберіг інше призначення. Яке? Будь-хто зараз, може піти і поглянути, що з себе представляє скверик поряд з ОДА, напроти будівлі Економічного факультету. За «совєтів» там була обласна Дошка Пошани. Хто його знівечив запитаєте ви?

Що за фундамент там гниє на центральній алеї? Доведеться нагадати тим, хто забув, що туди збиралися притягати звідкись з гір дерев'яну церкву. Збиралися, але щось не склалося. Напаскудити одним словом, напаскудили і на тому все кинули. Так само, як на площі Б. Хмельницького, де теж стоїть бетонний нікому не потрібний фундамент. Хто автор таких «шедеврів»? Так, шанований читачу, той же Віктор Іванович.

А де була архітектурно-художня рада — питання риторичне. Хто був членами цієї архітектурно-художньої ради? Авторові не вдалося розшукати слідів обговорення цього питання в архівах. Де була обурена громадськість? Врешті-решт, знову пригадаємо про історичну спадщину. Чому мовчали багаточисельні захисники? Відповідь проста – з мукачівськими братиками не сперечаються. Балога сказав – треба, і все це плебейство відповіло «єсть». Чому я торкнувся, цієї вже більш ніж 10 літньої історії. Причина проста. Як мовляв Кузьма Прудков: «Дивися в корінь»...

Наш час — 2011 рік. Губернатор Олександр Ледида дав розпорядження обласному управлінню архітектури вивчити питання, провести конкурс благоустрою площі. Пообіцяв знайти кошти для цього. У тому числі на споруду фонтану в центрі міста перед будівлею ОДА. Виконавці для реалізації цього завдання вибрані за підсумками конкурсу.

З декількох запропонованих на конкурс варіантів був вибраний за основу проект групи архітектора Володимира Павлея. Виконана велика аналітична і творча робота над проектом. Проект починає проходити всі необхідні офіційні процедури. Ледида не наслідує приклад Балоги, а дає сигнал на широке обговорення. Починаються круги пекла „всенародного обговорення.“ В ЗМІ друкують провокативні статті. Навмисно навколо проекту роздмухують вогонь пліток та різного роду непотребу. Починається збір підписів і штучно організована протидія.

У пропозиції по благоустрою знаходяться противники облагородження площі. Хто ж вони —природньо — ті, хто і знівечив колишню Народну й надав їй вигляду сьогодення. До первинного проекту в ході обговорення художніми і містобудівними радами вносяться правки і зміни.

Не всі згодні із запропонованою концепцією, але в симпатичного проекту, якість якого відзначають навіть опоненти, кворум і більшість – є. На горизонті з'являється надія. Надія, що з нетямущого пасовища буде створений прийнятний для людського ока і людей архітектурний ансамбль. Але в одному прорахувалися як губернатор, та і архітектори.

Вузькопрофесійне питання набуває різко політичного забарвлення. Вся зграя слухняних і проплачених ЗМІ нацькована на особу автора проекту та сам проект. Поруч з професійними забовтувачами, котрі виступають проти будь-якої ініціативи активно діючої влади, до загальної справи підключаються й просто громадяни, невдоволені життям або яким подобається поговорити на актуальну тему.

У свою чергу обласна рада у складі маріонеткової балогівської опозиції на чолі з братом Іваном Балогою торпедує ініціативу губернатора. Слово главі обласної ради Балозі середньому:

« Вважаю, що зміни вигляду головної площі в Ужгороді не можлива з кількох причин. По-перше це безглуздий архітектурний проект, який не притаманний чеському конструктивізму, в якому зведений нинішній квартал на Народній. Буде загублений той вигляд, який нам у спадок залишив видатний скульптор Крупка, буде спотворено головну візитівку обласного центру. По-друге, площа Народна взята під охорону держави як історико-архітектурно сформований комплекс. »

Згадалися слова Кобзаря: „А розумне ваше слово Брехнею підбите.“ Адже про те, що саме Балога старший понівечив ідею Крупки ані пари з вуст .

Дуже важливо, аби наш читач зрозумів: завдання цієї гидкої компанії – не дати, будь-якими способами зробити так щоб Ужгород вперше за два десятиліття відчув — біля керма області знаходиться людина, якій не байдуже це місто. Насправді саме в цій площині і йде протистояння. Саме із цих причин відбувається це цькування. Автор проекту реконструкції в ефірі телебачення, в багаточисельних статтях у ЗМІ, онлайн спілкуючись у facebook пояснює і говорить про свою професйну та громадську позицію. Він з відкритим забралом – проти ботів і тролів, проплачених журналістів і заказушних експертів. Апофеозом цього протистояння стало засідання останньої архітектурно-художньої ради при головному архітекторові області, яке пройшло у вівторок.

Це вже четверта за рахунком і остання завершальна обласного рівня рада, яка розглядала проект вже втретє, і цього разу рішення було прийняте. Очевидно, в цьому заслуга і нового головного архітектора області Міколи Пігуляка, який провів засідання ради в абсолютно несподіваному для багатьох членів старої ради діловому і конкретно фаховому стилі. Цитую протокол голосування: 15 із 18 членів було присутніх, 4— проти, 2— що утрималися, 9 — за, 3— відсутніх, але 1 з них письмово підтримав проект голосом — за. Рішення прийняте, площі бути?