Ігор Свищо: Відчуваю себе впевнено

На початку квітня минули 100 днів з часу призначення на посаду першого заступника голови Закарпатської ОДА Ігоря Свища. З цієї нагоди «Голос Карпат» вирішив використати цей інформаційний привід, аби поговорити з «віце-губернатором», розпитати про те, що вдалося зробити за цей час.

— Ігоре Йосиповичу, ви обійняли посаду першого заступника голови Закарпатської ОДА наприкінці минулого року. Які першочергові завдання ви окреслили для себе, вступаючи на нову посаду?

— Я б сформулював це питання дещо інакше… Я – член команди. Команди великої і професійної. Усі завдання у нас спільні — виконуємо ми їх разом. А ставить ці завдання перед нами наш керівник – Олександр Ледида. Ми ж стараємося виконати їх максимально професійно. 

— 100 днів для держслужбовця — це короткий період, тим паче, що потрібно врахувати різдвяно-новорічні свята і загальнодержавні вихідні, якими багата зимня пора року. Однак, яких результатів, можливо, проміжних, уже вдалося досягнути?

— Ви правильно підмітили про короткий термін. А ще не забувайте про те, що робота ця для мене частково нова. Я і раніше займав керівні посади. Однак не такого високого рівня.  А тому, якщо я зараз почну говорити про якісь там досягнення, то, напевне, це буде більше схоже на дешеве самовихваляння. А я таке не люблю. Скажу коротко: те, що мені справді вдалося досягти за цей термін, так це максимально повно увійти у курс усіх справ, які входять до мого кола обов’язків. Зараз, після перших ста днів, можу сказати, що вже почуваю себе доволі впевнено на цій посаді. А це вже немало. Тепер залишилось працювати в обраному напрямку.

— Весняний період на Закарпатті потенційно проблемний у зв’язку із загрозою виникнення паводків. Як працювалося у розрізі подолання наслідків негод та стихій?

— Зараз питання паводків і негоди – це проблема №1 практично у всій країні. Ми пережили аномальну зиму, якої наша держава, здається, не пам’ятає. А, як на мене, то ми і досі її переживаємо, тому що те, що робиться за вікном, весною назвати важко. Тим не менш, не дивлячись на такі труднощі, ми зробили усе, що від нас залежало. Постійно проводилися наради, зустрічі, ми з колегами виїздили у найпроблемніші місця області, щоб на місці боротися з наслідками негоди та по можливості мінімізувати їх. І, на мою думку, впоралися непогано. Все-таки жодних повідомлень про серйозні втрати, збитки чи, не дай Боже, людські жертви у нас не було. Ситуація увесь час була під контролем. Нещодавно я уже звертав увагу на одну серйозну проблему, яка зараз є у нашого регіону, і хочу зробити це ще раз. Вкотре повторю: щоб ми і надалі могли контролювати наслідки негоди та не мали серйозних проблем із підтопленнями, нам необхідно провести серйозну роботу по розчищенню потічків, водовідвідних та дренажних каналів і систем. І ця робота, перш за все, має виконуватися на місцях. У межах населених пунктів — силами сільських, селищних та міських рад. Ми не повинні чекати, що з міністерства з Києва прилетять люди і підуть чистити наші канави.  

— Пане Ігоре, за попередні роки область повністю відмовилася від систем теплокомуненерго, був реалізований ряд заходів щодо впровадження енергозберігаючих технологій. Чи зроблено щось у цьому напрямі у 2013 році і які подальші плани?

— Історія із переведенням на «автономку» – це вже минуле. Ми можемо пишатися цим досягненням, тим, що показали приклад усій Україні. Так, при СРСР та при тодішніх цінах на енергоносії ми могли дозволити собі гріти міста таким чином, через централізовану систему. Зараз такий підхід невигідний, морально застарілий і вимагав кардинальних змін. Закарпаття ці зміни отримало і зараз завдяки цьому економить серйозні кошти. Тепер разом із ЄС та ООН ми починаємо роботу над програмами з енергоефективності. Це масштабні комплекси заходів, які передбачають переведення цілих населених пунктів на відновлювальні джерела енергії.

— Згідно з результатами аналізу Мінекономрозвитку, у 2012 році на Закарпатті суттєво впали показники у сфері житлово-комунального господарства. З чим це пов’язано? 

— Перш за все, потрібно розуміти, що рейтинг цей складався за доволі специфічним принципом. Якщо говорити просто, то він не відображає статичні показники, а окреслює динаміку розвитку тієї чи іншої галузі. А це дещо різні явища. І, до речі, показники у сфері житлово-комунального господарства Закарпаття, якщо заглянути трохи глибше у той рейтинг, не такі вже й погані. Так, загальне місце у нас вийшло не надто високе. Однак вираховувалося воно з цілого комплексу інших факторів. Це, наприклад, рівень оплати за газ, який у нас четвертий у країні, оплати за електроенергію, де ми взагалі на першому місці. Входить туди і рівень заборгованості, яка у нас теж практично найнижча в державі. Ми другі. Єдиний фактор, який серйозно вплинув на загальний показник – це створення ОСББ. Але ж ми говоримо про Закарпаття. Тут це питання не може бути настільки актуальним хоча б через серйозну перевагу приватного сектору над багатоквартирним.

— Що планується і що вже зроблено у 2013 році у сфері ЖКГ?

— Про вже зроблене говорити, напевне, рано. А щодо планів… У нас є кілька амбітних проектів. Усі вони закладені у перелік на фінансування із державного бюджету і, судячи з усього, мають дуже хороші шанси на реалізацію. Я маю на увазі будівництво системи водопостачання та водовідведення у Мужієві, будівництво станції першого підйому води у Тячеві, а також будівництво водозабору в урочищі «Термачов» у Великоберезнянському районі. Останній проект фінансуватиметься із обласного бюджету. Роботу над цими об’єктами ми плануємо розпочати вже у другому кварталі цього року.

— Ігоре Йосиповичу, не секрет, що без взаємодії виконавчої влади із законодавчою, навіть на обласному рівні доволі важко вирішувати ті питання, які ставить перед держслубовцями громада. Чи мають ваші проекти підтримку в обласному «парламенті»? Як оцінюєте рівень співпраці між гілками влади на Закарпатті, коли йдеться про вирішення господарських, а не політичних питань?

— На жаль, робота нашого обласного «парламенту», як ви його зараз назвали, останнім часом все більше переходить у чисто політичну площину. Думаю, остання сесія є непоганим тому підтвердженням. Шкода, що окремі депутати дивляться на свою роботу в обласній раді виключно через призму політики. Це дуже заважає налагоджувати оту співпрацю, про яку ви питали. Тим не менш, ми з колегами робимо все можливе для того, щоб депутати все ж бачили у наших проектах не політичну, а, перш за все, людську складову. Це ж усе робиться для людей. І в таких випадках варто відставляти на задній план свої політичні амбіції. Робота ведеться. Кожного дня. Ми намагаємось знайти точки дотику. І, сподіваюся, наступне засідання сесії буде результативнішим, ніж попереднє.

— Дякую за інтерв’ю.

Читайте також:

• Закарпатцям "не по зубах", люди у розпачі: вартість одного з основних овочів різко злетіла на місцевих базарах
• У понеділок 45 населених пунктів Закарпаття будуть БЕЗ світла: відома причина відключень
• Будинок - привид чи полтергейст?: що за історія лякає жителів про одну із будівель у Закарпатській громаді?
• Дев'ять годин планових: де закарпатцям відключать світло вже завтра й чи будуть графіки ще сьогодні?