Які загрози для України можуть нести президентські вибори в Польщі

Поточна ситуація та настрої в Польщі

Чинний президент Польщі Анджей Дуда, який завершує свій другий термін, підтримував хороші відносини з Україною, зокрема активно допомагав після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Проте настрої серед польського населення змінюються. За словами доктора філософії, політичного експерта Андрія Городницького, у Польщі зростає нелюбов до українців, що підтверджують і соціологічні дані. Наприклад, якщо у 2023 році 72% виборців із правими поглядами (прихильників партії Дуди “Право і справедливість”) позитивно ставилися до українців, то у 2025 році 53% поляків незадоволені їхньою присутністю, і лише 46% зберігають позитивне ставлення.

Ці настрої впливають на передвиборчу риторику. Як зазначає Городницький в інтерв’ю 24 Каналу, навіть якщо новий президент спочатку буде прихильним до України, він може швидко змінити позицію під тиском електорату, який дедалі більше схиляється до антиукраїнських настроїв. На дебатах кандидати у президенти вже сперечалися через Україну: номінант від опозиційної партії “Право і справедливість” Кароль Навроцький звинуватив чинного прем’єра Дональда Туска у сприянні російській агресії, тоді як кандидат від правлячої “Громадянської коаліції” Рафал Тшасковський відкинув ці звинувачення.

Основні загрози для України

1. Посилення антиукраїнської політики:
   • Зростання антиукраїнських настроїв серед поляків, спричинене конкуренцією на ринку праці, соціальними виплатами для біженців та історичними питаннями (зокрема, Волинською трагедією), може змусити нового президента зайняти жорсткішу позицію щодо України. Наприклад, кандидат від “Конфедерації” Славомір Менцен, відомий популістськими заявами, неодноразово поширював неправдиву інформацію про українців у Польщі, а Гжегож Браун із тієї ж партії має відверто антиукраїнську позицію.
   • Навіть проукраїнські кандидати, такі як Рафал Тшасковський, який вважає підтримку України національним інтересом Польщі, можуть поступитися тиску виборців і зменшити підтримку Києва.
2. Політична нестабільність у Польщі:
   • За прогнозами аналітиків, перемога Тшасковського може стабілізувати політичну ситуацію в Польщі, усунувши двовладдя між урядом Туска і президентом від “ПіС”. Проте перемога Навроцького, який представляє опозицію, може посилити внутрішню кризу в Польщі. У такому разі країна зосередиться на внутрішніх проблемах, що послабить її увагу до України та її підтримку на міжнародній арені.
   • “Право і справедливість” бачить у президентській посаді “останній бастіон” для захисту своїх позицій після втрати влади у 2023 році. Це може призвести до загострення внутрішньої боротьби, що відволікатиме Польщу від зовнішньої політики, зокрема підтримки України.
3. Економічні та історичні суперечки:
   • Польські політики дедалі частіше використовують “українське питання” для мобілізації електорату. Наприклад, незадоволення поляків викликають економічні проблеми, які вони пов’язують із війною в Україні, зокрема наплив біженців і конкуренція на ринку праці.
   • Історичні питання, такі як Волинська трагедія, залишаються невирішеними. Городницький наголошує, що без законодавчого врегулювання цих питань польські політики продовжуватимуть експлуатувати історичні конфлікти для політичних цілей, що погіршуватиме відносини з Україною.

За яких умов ситуація може покращитися

Андрій Городницький вважає, що для зміни ситуації потрібен “тригер” – активна проукраїнська діяльність у Польщі.

• М’яка українізація: Українці в Польщі мають демонструвати, що вони є партнерами та друзями, які приносять користь. Наприклад, створення проукраїнських рухів, культурних ініціатив чи спільних економічних проєктів могло б покращити імідж українців. Городницький наголошує: “Ми маємо показати, що з нами можна заробляти величезні кошти”.
• Вирішення історичних питань: Польща має ухвалити закони, які б зняли напругу навколо історичних конфліктів, таких як Волинська трагедія. Це могло б зменшити спекуляції на цю тему серед політиків.
• Активність української діаспори: Зараз українці в Польщі (а їх близько 2 млн, включно з біженцями) недостатньо активні у просуванні позитивного іміджу України. Організація культурних заходів, підтримка діалогу між народами та демонстрація економічної вигоди від співпраці могли б змінити настрої поляків.

Читайте також:

• Закарпатські митники і 16 мільйонів гривень: що коїться на кордонах мультикультурного регіону
• Світ поділять троє: кривава мапа з новими кордонами потрапила у ЗМІ. Путін, Трамп і Сі готують таємний план?
• Побила всі рекорди: в Україні - золота вартість головного продукту. Везуть із Єгипту й Ізраїлю
• На Закарпатті сталась трагедія в одному із сіл. Фейсбук — у сльозах (ФОТО)