Зеленський пояснив, чому Україна не підписала угоду про копалини з США.

Президент України Володимир Зеленський розповів, що міністру фінансів США Скотту Бессенту не сподобався його категоричний підхід до захисту українських інтересів, через що угода про видобуток корисних копалин досі не підписана.

Що не сподобалося Бессенту

Під час спілкування з журналістами 9 квітня 2025 року Володимир Зеленський розкритикував підхід міністра фінансів США Скотта Бессента до переговорів щодо угоди про корисні копалини. За словами президента, Бессент поводився зверхньо, наполягаючи на негайному підписанні “сирого” документу під час візиту до Києва 12 лютого 2025 року.

“Я вважаю, проблема пана Бессента в його підході. І те, з чим він приїхав, і він сказав: ви зараз повинні це підписати… Стукати пальцем по договору і казати ‘зараз треба підписати’ – на це я міг йому лише сказати ‘припиніть стукати пальцем і давайте говорити предметно’”, – розповів Зеленський.

Він додав, що Бессент, ймовірно, очікував іншої реакції, але Зеленський наполіг на рівноправному діалозі: “Я не вважаю Україну третьосортною країною. Я вважаю, що ми маємо спілкуватись на рівних… Під час діалогу я йому це продемонстрував, що напевно в якомусь сенсі йому не сподобалось”.

Чому угода не була підписана

Зеленський пояснив, що документ, який привіз Бессент, не відповідав інтересам України:

Після ознайомлення з резюме команд прем’єр-міністра та міністра фінансів стало зрозуміло, що угода має пункти, які суперечать Конституції та законодавству України.
У початковій версії, за словами Зеленського, не було чіткого зв’язку між угодою та гарантіями безпеки, на яких наполягає Київ.
Президент також зазначив, що документ не передбачав паритетного партнерства. Наприклад, американська сторона вимагала 50% власності на ресурси, включно з тими, що знаходяться на окупованих територіях.

“Бо там були деякі пункти, що не відповідають нашій Конституції та нашому законодавству тощо. Все це я йому сказав”, – підкреслив Зеленський.

Позиція Зеленського щодо угоди

Зеленський наголосив, що угода має бути вигідною обом сторонам і відповідати довгостроковим інтересам України:

“Я просто захищаю те, що належить Україні. Угода повинна бути вигідна і Сполученим Штатам Америки, і Україні. Це правильно”.

Він висловив готовність співпрацювати, зокрема щодо розробки родовищ на окупованих територіях, але за умови рівноправного партнерства: “Якщо ти партнер у фонді, в якому все повинно бути 50/50 – не можна просто забрати те, що було. Можна розраховувати на модернізацію, майбутній видобуток… Вкладайтеся, вибудовуйте, знаходьте, робіть розвідку, забирайте те, що на тимчасово окупованій території, працюймо разом”.
Президент упевнений, що угода врешті буде підписана і ратифікована Верховною Радою, але лише після доопрацювання: “Україна в цьому діалозі виглядала на гідному рівні”.

Реакція Бессента

Скотт Бессент, коментуючи ситуацію в інтерв’ю Такеру Карлсону, звинуватив Зеленського у зриві підписання угоди 28 лютого 2025 року в Овальному кабінеті. Він назвав це “найлегшою справою у світі”, натякаючи, що відмова України була пов’язана з корупційними інтересами. Бессент також стверджував, що угода мала б гарантувати прозорий розподіл коштів, що “не сподобалося б тим, хто кладе руку в касу”.

Контекст переговорів

Переговори щодо угоди про корисні копалини між Україною та США тривають із початку 2025 року. Остаточний текст угоди, оприлюднений “Європейською правдою” 26 лютого, передбачав створення Інвестиційного фонду відбудови, але не містив чітких гарантій безпеки, на яких наполягає Київ. Зеленський неодноразово наголошував, що угода не має суперечити майбутньому вступу України до ЄС і повинна передбачати паритетне партнерство.

Тим часом адміністрація Трампа пов’язує економічну угоду з мирним планом, наполягаючи на припиненні вогню як умові для її підписання. Однак Київ вважає, що без гарантій безпеки таке припинення вогню може бути використано Росією для відновлення агресії.