Польща про масований обстріл України: "Москва прагне війни, а не миру".

Міністерство закордонних справ Польщі 6 квітня 2025 року опублікувало заяву, в якій різко засудило останні обстріли України Росією, наголосивши, що дії Москви свідчать про її намір продовжувати війну, а не шукати миру. Реакція Варшави пролунала після масованої атаки РФ на українські міста в ніч на 6 квітня, яка забрала життя та завдала значних руйнувань.

Польща відреагувала на черговий масований обстріл України Росією, який відбувся в ніч на 6 квітня 2025 року, назвавши його доказом того, що Москва не зацікавлена в мирному врегулюванні конфлікту. У заяві МЗС Польщі, опублікованій у соціальній мережі X, підкреслюється, що Росія має понести відповідальність за загибель цивільних і руйнування інфраструктури. Обстріл відбувся на тлі мирних переговорів, які ініціював президент США Дональд Трамп, закликаючи до 30-денного припинення вогню, про це пише УНІАН.

Заява Польщі

МЗС Польщі оприлюднило заяву, в якій чітко висловило свою позицію щодо дій Росії:

Засудження атак: "Польща рішуче засуджує подальші атаки Росії по території України. Останні дії Москви доводять, що її метою є подальша війна, а не мир".
Відповідальність Росії: У заяві наголошується, що Росія "має бути притягнута до відповідальності за смерті українців та руйнування цивільної інфраструктури".
Заклик до дій: Хоча прямо не вказано конкретних заходів, заява Польщі відображає ширший заклик до міжнародної спільноти посилити тиск на Росію, що узгоджується з попередніми позиціями Варшави, зокрема щодо санкцій та військової підтримки України.

Деталі обстрілу

У ніч на 6 квітня 2025 року Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну, використавши ракети повітряного, наземного та морського базування, а також ударні безпілотники:

Масштаб атаки: За даними українських джерел, Росія випустила крилаті ракети Х-101/Х-55СМ, "Калібр", балістичну ракету "Іскандер-М" та 40 ударних БпЛА типу "Shahed".
Робота ППО: Сили протиповітряної оборони України знищили 6 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ, 6 ракет "Калібр", 1 ракету "Іскандер-М" та 40 безпілотників.
Наслідки: У Києві внаслідок обстрілу загинула 1 людина, ще 3 отримали поранення. Також повідомляється про руйнування цивільної інфраструктури в кількох містах України.

Цей обстріл став одним із наймасштабніших за останні місяці, що підкреслює ескалацію насильства з боку Росії, попри заклики до припинення вогню.

Контекст переговорів

Обстріл відбувся на тлі переговорів, які ініціювала адміністрація президента США Дональда Трампа:

Заклик до перемир’я: У березні 2025 року Трамп провів телефонну розмову з Путіним, під час якої Росія погодилася на 30-денне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України. Проте повного припинення вогню так і не було досягнуто через додаткові вимоги Кремля, зокрема щодо відмови України від членства в НАТО.
Ескалація з боку Росії: Замість дотримання домовленостей Росія посилила атаки. Наприклад, 4 квітня 2025 року російська балістична ракета вдарила поблизу дитячого майданчика в Кривому Розі, забравши життя 16 людей, зокрема 6 дітей. Це викликало різку критику з боку президента України Володимира Зеленського, який заявив, що реакція США на такі дії Росії є "слабкою".
Реакція Польщі на переговори: Раніше Польща висловлювала занепокоєння, що переговори можуть бути вигідними Росії, дозволяючи їй перегрупувати сили. Заява МЗС від 6 квітня лише підтверджує цю позицію, наголошуючи, що Москва не зацікавлена в мирі.

Чому це важливо

Заява Польщі відображає ширшу позицію країни в контексті війни в Україні:

Підтримка України: Польща залишається одним із найактивніших союзників України, надаючи військову, гуманітарну та логістичну підтримку. Наприклад, 5 квітня 2025 року стало відомо, що Польща передала Україні ще 5 тисяч терміналів Starlink для забезпечення зв’язку в критичних умовах.
Позиція щодо Росії: Польща послідовно закликає до посилення санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги Україні. У попередніх заявах міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголошував, що Росію, а не Україну, слід примушувати до мирних переговорів.
Безпека регіону: Польща, як країна НАТО, що межує з Україною, відчуває пряму загрозу від дій Росії. У грудні 2024 року Польща піднімала авіацію у відповідь на масовані обстріли України, побоюючись, що російські ракети можуть випадково перетнути її кордон, як це сталося в листопаді 2022 року, коли ракета впала в селі Пшеводув, убивши двох поляків.

Критичний погляд

Хоча заява Польщі виглядає як чітка підтримка України, є кілька аспектів, які варто врахувати:

Обмеженість дій: Заява МЗС Польщі не містить конкретних пропозицій щодо нових заходів проти Росії, таких як додаткові санкції чи військова підтримка. Це може свідчити про обережність Варшави, адже Польща не хоче надмірно провокувати Росію, побоюючись ескалації на власній території. Наприклад, у квітні 2025 року Сікорський заявляв, що Польща не відправлятиме війська в Україну, щоб не давати аргументів російській пропаганді.
Вплив переговорів: Заява Польщі може бути також спрямована на те, щоб вплинути на позицію США та інших союзників у переговорах із Росією. Польща, ймовірно, прагне переконати Захід не йти на поступки Кремлю, адже це може послабити позиції України.
Внутрішній контекст: У Польщі триває передвиборча кампанія до президентських виборів 2025 року, і питання війни в Україні є важливим для польського суспільства. Згідно з опитуванням від 17 грудня 2024 року, 55% поляків виступають за швидке завершення війни, навіть ціною територіальних поступок України. Заява МЗС може бути спробою уряду Дональда Туска продемонструвати тверду позицію, щоб заспокоїти громадську думку.

Що буде далі

Заява Польщі є частиною ширшого міжнародного тиску на Росію, але її ефект залежить від дій інших гравців:

Реакція НАТО: Польща вже має досвід звернення до НАТО після інцидентів, пов’язаних із війною в Україні. У 2022 році після падіння ракети в Пшеводуві Варшава запросила консультації за статтею 4 НАТО. Подібний крок може бути зроблений і зараз, якщо обстріли продовжаться.
Посилення санкцій: Польща, ймовірно, лобіюватиме нові санкції проти Росії на рівні ЄС. У попередніх заявах польські офіційні особи закликали до "інтенсифікації військової підтримки України та введення подальших санкцій проти РФ".
Ескалація конфлікту: Якщо Росія продовжить обстріли, це може змусити Польщу та інших союзників переглянути свою стратегію. Наприклад, у 2024 році Польща піднімала авіацію у відповідь на російські атаки, а президент Анджей Дуда закликав США розмістити ядерну зброю на польській території як стримуючий фактор.