Європа та Канада посилили тиск на Росію щодо угоди про припинення вогню в Україні

4 квітня 2025 року на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі європейські союзники України та Канада звернулися до Росії з вимогою негайно відреагувати на американську пропозицію щодо припинення вогню. Про це повідомляє Bloomberg. Україна вже погодилася на цю пропозицію ще в березні, але Москва досі ухиляється від чіткої відповіді, продовжуючи атаки на українську інфраструктуру.

Що сталося

Тиск на Росію посилився після того, як стало очевидно, що Кремль не виконує навіть часткові домовленості, досягнуті раніше.

• Позиція Франції: Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро під час виступу в Брюсселі наголосив, що Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, попри угоду від березня 2025 року про припинення таких ударів. "Сьогодні Росія має дати відповідь США. Це має бути або 'так', або 'ні'. Ця відповідь має бути оперативною", — заявив він.
• Заклик Канади: Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі додала, що Кремль "має зайняти чітку позицію" найближчим часом, інакше зіткнеться з наслідками. Вона не уточнила, які саме наслідки матиме Росія, але її слова свідчать про готовність союзників до жорсткіших заходів.
• Позиція США: Держсекретар США Марко Рубіо, підсумовуючи триденні консультації в Брюсселі, зазначив, що Вашингтон хоче протягом "найближчих тижнів, а не місяців" зрозуміти, чи готова Москва серйозно працювати над миром. У США зростає розчарування через затягування переговорів із боку Росії.

Контекст пропозиції

Пропозиція США, про яку йдеться, була озвучена ще в березні 2025 року після переговорів у Саудівській Аравії.

• Умови угоди: Україна погодилася на 30-денне припинення вогню за умови, що Росія також його дотримуватиметься. Угода передбачала обмін полоненими, звільнення цивільних заручників і повернення депортованих українських дітей.
• Часткове виконання: Росія погодилася лише на припинення атак на енергетичну інфраструктуру, але, за словами Барро, продовжує порушувати цю домовленість. Повноцінне припинення вогню Москва відхилила, висуваючи додаткові вимоги, зокрема щодо демілітаризації України та відмови від членства в НАТО.
• Реакція Росії: Кремль уникає чіткої відповіді. За інформацією з відкритих джерел, Володимир Путін заявляв, що готовий до "тривалого миру", але лише за умови виконання його умов, які Україна та її союзники вважають неприйнятними.

Чому це важливо

Тиск із боку Європи та Канади відображає зростаючу стурбованість союзників України щодо затягування війни та небажання Росії йти на компроміси.

• Дипломатичний тиск: Публічні заяви Франції та Канади спрямовані на те, щоб змусити Росію зайняти чітку позицію. Це також сигнал для США, що Європа готова підтримувати жорсткіший підхід до Москви, якщо переговори проваляться.
• Ризик ескалації: Якщо Росія продовжить ігнорувати пропозицію, це може призвести до посилення санкцій або військової підтримки України. Наприклад, у березні 2025 року США відновили постачання зброї та обмін розвідданими з Україною після того, як Київ погодився на пропозицію про припинення вогню.
• Суспільна думка: На платформі X користувачі активно обговорюють цю тему. Деякі, як-от українські політики та військові, висловлюють скептицизм щодо готовності Росії дотримуватися будь-яких угод, посилаючись на попередні порушення, зокрема Мінських домовленостей.

Що може статися далі

Ситуація залишається напруженою, і подальший розвиток подій залежить від реакції Росії.

• Оптимістичний сценарій: Якщо Росія погодиться на припинення вогню, це може стати першим кроком до ширших переговорів. Проте експерти, такі як Кейр Джайлз із Chatham House, вважають, що Москва, ймовірно, висуватиме додаткові вимоги, наприклад, зняття санкцій або обмеження військової підтримки України.
• Песимістичний сценарій: У разі відмови Росії союзники можуть посилити санкції або наростити військову допомогу Україні. Європейські лідери, зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, уже заявляли про готовність формувати "коаліцію охочих" для підтримки України, якщо США зменшать свою участь.
• Реальність: Історично Росія використовувала переговори для затягування часу та посилення своїх позицій. Наприклад, у 2014–2022 роках Кремль неодноразово порушував Мінські угоди, що зрештою призвело до повномасштабного вторгнення. Це викликає сумніви в щирості намірів Москви.

Читайте також:

• Свіжа отрута вже на ринках держави: чого слід остерігатись жителям Закарпаття цього сезону?
• Взяли майже голого методом сили: що відбувалось в одному районів за участю ТЦК? (ВІДЕО)
• На Закарпатті врізав потужний мороз, люди у шоці: де фіксують найнижчий градус у регіоні?
• Масштабний збір делікатесів: закарпатці шукають незвичний смаколик. За ним стоять черги у ресторанах Європи (ФОТО)