Кинути виклик Маску!: чи зможе Європа створити конкурента Starlink?.

Європа хоче власний Starlink, але політика і бюрократія можуть все зруйнувати.

Три європейські аерокосмічні компанії хочуть об’єднати зусилля, щоб конкурувати зі SpaceX Ілона Маска.

Аерокосмічні компанії Airbus, Leonardo та Thales Alenia Space розмірковують про створення спільного підприємства для розширення виробництва супутників. Мета – конкурувати зі Starlink та іншими міжнародними гравцями, особливо у сфері супутників низької навколоземної орбіти, які використовуються в комерційних телекомунікаціях.
Про це пише Politico. У січні прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила жаль з приводу того, що на цей момент "немає державних альтернатив", коли її запитали про переговори з Маском щодо угоди на 1,5 млрд євро для забезпечення безпечного зв’язку за допомогою Starlink.

"Справжнє питання – чому Італія та Європа не встигли вчасно створити державні технології для безпечного зв’язку?" – додала Мелоні.

Це питання здається особливо актуальним на тлі непередбачуваної зовнішньої політики президента США Дональда Трампа. Минулого тижня повідомлялося, що американська супутникова компанія припинила доступ України до супутникових зображень після "адміністративного запиту" Вашингтона.
Але без підтримки урядів, зокрема уряду Мелоні, будь-яка спроба створити європейських промислових чемпіонів приречена на провал. Наприклад, запропоноване злиття на 38 млрд євро між EADS та BAE Systems 10 років тому було скасоване через нездатність урядів узгодити умови. Італія володіє 30% акцій компанії Leonardo, яка має 33% у Thales Alenia Space.

Німеччина чинить спротив

Франція, ймовірно, підтримає угоду, однак амбітне об’єднання стикається з протидією з боку Німеччини. Берлін вважає, що його витісняють із космічної та супутникової сфери Франція та Італія. Колишній канцлер Олаф Шольц нещодавно виступив проти іншого злиття – між італійським банком UniCredit та німецьким Commerzbank, яке мало створити пан'європейський фінансовий гігант.

Регуляторний лабіринт

Водночас керівництво Єврокомісії перебуває у відчайдушних пошуках промислових переможців.

"Континентальний масштаб – це наша найбільша, найбільша перевага у світі гігантів", – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на економічному форумі в Давосі у січні.

Однак угода потребуватиме схвалення Євросоюзу щодо злиття, а об'єднання трьох провідних виробників супутників блоку створює серйозну проблему для конкурентних органів ЄС. Їхні нинішні правила не схвалюють угоди, що залишають надто мало конкурентів на ринку.

Об'єднання Airbus, Leonardo та Thales Alenia Space, відоме під робочою назвою Project Bromo, справді могло б конкурувати з іноземними гравцями у сфері комерційних телекомунікаційних супутників. Однак воно мало б дуже обмежену конкуренцію або й зовсім не мало б її у сфері військових та державних тендерів у ЄС, які зарезервовані лише для європейських компаній.

Німецька компанія OHB, яка залишилася б єдиним основним конкурентом для державних контрактів з Європейським космічним агентством, вже виступила проти угоди. Вона попереджає, що це створить монополію, яка завдасть шкоди клієнтам та космічній галузі Європи.

"Ми занепокоєні цим злиттям, воно впливає на наше постачання, ланцюжки постачань та все інше. Я не думаю, що з погляду антимонопольного законодавства можливо або бажано створити монополію", – заявив гендиректор OHB Марко Фукс.

Він додав, що компанія висловить свої побоювання Єврокомісії, коли процес злиття розпочнеться.

Перспектива стримування експансії Маска в Європі може стати привабливим фактором для деяких політиків.

"Космічна індустрія розвивається швидко, і приватні компанії, такі як Starlink від SpaceX, домінують у розгортанні супутників на низькій навколоземній орбіті", – сказала гендиректорка консалтингової компанії SpaceABC Зузанна Беньо.

За її словами, потенційне спільне підприємство "є стратегічною можливістю для Європи зміцнити свої позиції у глобальній супутниковій індустрії".

Проте досі незрозуміло, як нова політика ЄС щодо промислової стратегії узгоджуватиметься з дотриманням правил конкуренції.

Як заявив гендиректор Airbus Гійом Форі на аерокосмічному заході у Франції в січні, "невизначеність щодо позиції європейської влади щодо антимонопольних правил" стоїть на заваді об’єднанню трьох компаній.

"Якщо ми не зможемо масштабуватися у таких секторах, як космос або оборона, ми залишимося маргінальними і не матимемо можливості інвестувати у супутникові сузір’я чи нові технології на належному рівні", – попередив Форі.

Тим часом Airbus і Thales вже беруть участь у проєкті IRIS² – загальноєвропейській програмі кіберзахищених супутникових комунікацій для урядів і армій. Але через бюрократичні зволікання держави-члени ЄС вже починають шукати альтернативи.