На Закарпатті починають штрафувати батьків недобросовісних учнів.
На Закарпатті вирішили запровадити систему штрафів для батьків, чиї діти допускають прогули та вчиняють адміністративні порушення (за куріння, вживання алкоголю, дрібні крадіжки та хуліганство).
Про це повідомляє пресслужба Рахівської міської ради.
У міськраді нагадали, що відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батьків неповнолітніх дітей можуть оштрафувати:
- за перше порушення: від 850 до 1700 гривень або попередження;
- за повторне порушення протягом року: від 1700 до 5100 гривень.
Ці штрафи поширюються і на випадки, коли підлітки віком від 14 до 16 років скоюють злочини чи інші адміністративні правопорушення.
Зазначається, що згідно з постановою Кабміну № 684, школи зобов’язані повідомляти поліцію та службу у справах дітей, якщо учень без поважної причини відсутній на заняттях понад 10 робочих днів поспіль. Відсутність має бути підтверджена медичною довідкою або письмовим поясненням батьків. Ці документи зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року, зазначили у міськраді.
Міська влада також посилається на статтю 55 закону «Про освіту», відповідно до якої батьки зобов’язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання.
Нагадаємо, позаяк для малолітніх осіб віком до 14 років відповідальність не настає то відповідальність лягатиме на їх батьків, а от після 16 років діти будуть відповідати самостійно.
Міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що МОН підтримало законопроєкт про обов’язок говорити українською не лише на заняттях у школах, а й на перервах.
Про це він заявив під час години запитань до уряду 11 жовтня, пише "Еспресо".
Зокрема, за словами Лісового, Міністерство освіти та науки підтримало законопроєкт № 12086, ініційований народною депутаткою Наталією Піпою, "з деякими зауваженнями".
"Хотів би закцентувати на тому, щоб ми у будь-яких рішеннях, які захищають українську мову, передбачили можливість рівноцінного розвитку мов національних спільнот ЄС. Це, безумовно, ні в якому разі не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що мова використовується як зброя. Ми дбаємо про мови корінних народів, національних спільнот і перш за все - за розвиток української мови", - наголосив голова МОН.
Він також зазначив, що Міносвіти та Український центр оцінювання якості освіти підтримали пропозицію щодо покращення вивчення історії Руси-України. За словами Лісового, у тестах на цю тему буде більше питань, але загальна їх кількість та час на їх вирішення не збільшаться.
Читайте також: