Західні лідери крокують у тінях: що за новими ініціативами щодо Росії?.

У світлі триваючої конфліктної ситуації між Росією та Україною, спостерігається зростаюча тенденція серед західних політиків до відновлення діалогу з Москвою.

Словацький прем'єр Роберт Фіцо висловив намір налагодити "нормальні відносини" з Росією, тоді як німецький уряд підтвердив інформацію про можливу телефонну розмову канцлера Шольца з Путіним.

Згідно зі статтею у "Хвиля", Фіцо під час прес-конференції 3 жовтня 2024 року висловив готовність "максимально відновити економічні та нормальні відносини" з РФ, якщо російсько-українська війна завершиться до 2027 року. Він підкреслив, що "конфлікт" в Україні не має військового рішення і відзначив важливість взаємних потреб ЄС і Росії. Також він згадав слова президента Чехії Петра Павела про можливість закінчення війни без повної деокупації українських територій.

У свою чергу, німецьке видання Die Zeit повідомило про плани канцлера Шольца "найближчими тижнями" зателефонувати Путіну, з яким не спілкувався з грудня 2022 року. Хоча речник російського президента Дмитро Пєсков зазначив, що Берлін поки не робив запиту на розмову, представник німецького уряду Штеффен Хебештрайт не підтвердив і не спростував такі плани.

Шольц, спілкуючись із громадянами Німеччини 2 жовтня під час Дня єдності, наголосив на необхідності організації міжнародної конференції з участю Києва та Москви.

"Нам уже зараз потрібна конференція, в якій візьмуть участь і Україна, і Росія", – підкреслив він.

На початку вересня Шольц також говорив про необхідність пошуку "виходу з ситуації". Тоді італійська газета La Repubblica повідомила про розробку мирного плану Шольца, що включає територіальні поступки з боку України.

Крім того, газета The South China Morning Post повідомила, що найближчими днями до Китаю вирушить глава МЗС Німеччини Анналена Бербок для обговорення "багатьох питань", серед яких російсько-українська війна та протистояння Ізраїлю і Ірану.

Швейцарія, яка в червні 2024 року організовувала "Саміту світу" разом із Україною, раптово підтримала китайсько-бразильську ініціативу "Друзі світу", зацікавлену у вирішенні "української кризи". При цьому посол Швейцарії в Україні Фелікс Бауман зазначив, що його країна була присутня на зустрічі як спостерігач.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що до закінчення війни говорити про реальну дипломатичну відлигу у відносинах з Росією не варто. Він підкреслює, що окремі заяви лідерів країн відображають різні мотиви. Наприклад, позиція Фіцо перегукується з риторикою Віктора Орбана, який також прагне до нормалізації відносин із РФ, тоді як Шольц має інші внутрішньополітичні інтереси.

Політолог Віктор Небоженко наголошує на складності геополітичних відносин між Німеччиною, Росією та Китаєм. Він зазначає, що США змусили Німеччину дистанціюватися від Росії після початку війни, особливо після підриву "Північного потоку", що змусило Німеччину звернутися до американського скрапленого газу.

Небоженко також звертає увагу на успіхи проросійських сил у Німеччині на нещодавніх виборах, зокрема на перемогу "Альтернативи для Німеччини". Він зазначає, що в Німеччині та Китаї усвідомлюють авантюрність Путіна і прагнуть змінити його на лідера, готового підписати мирну угоду з Україною. Проте, після укладення такої угоди, Німеччина може швидко відновити тісні відносини з Росією, залишивши Україну в ролі пасивного спостерігача.