Від початку повномасштабної війни в Україні відбулося наймасовіше звільнення міністрів.
Ротації в Офісі Президента: кого і на яку посаду призначили?
• Олександр Камишін став позаштатним Радником Президента із стратегічних питань.
• Віктора Микиту призначено заступником голови ОП.
• Ірина Верещук тепер – заступник голови ОП.
• Дмитро Литвин – Радник Президента з питань комунікацій.
Від початку повномасштабної війни в Україні відбулося наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснює це тим, що владні посади потребують «нової енергії». Та серед наступників чимало чинних працівників Офісу президента. То чи така вже «нова» буде енергія? І хто саме обійме посади міністрів після кадрових перестановок? Розповідаємо, - пише РадіоСвобода.
Хто пішов, а хто пересів в інше крісло?
- Міністерство закордонних справ – колишній очільник Дмитро Кулеба написав заяву про відставку. Президент Зеленський не відповів на питання, чи він буде працювати у команді президента на іншій посаді
- Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій більше не буде – колишня очільниця Ірина Верещук тепер буде в Офісі президента займатися соціальною політикою. Це міністерство ліквідують, а його питаннями буде опікуватись Мінрегіон.
- Міністерство юстиції – колишній очільник Денис Малюська подав у відставку після 5 років роботи на цій посаді
- Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина буде призначена віцепрем'єр-міністркою із питань євроінтеграції – міністром юстиції, взявши на себе два зовсім не суміжні напрямки.
- Міністерство стратегічних галузей та промисловостей – колишній очільник Олександр Камишін перейде на посаду радника президента зі стратегічних галузей
- Міністерство захисту довкілля та природніх ресурсів – колишній керівник Руслан Стрілець подав у відставку.
Нові очільники міністерств:
- Міністром закордонних справ замість Дмитра Кулеби став його колишній перший заступник Андрій Сибіга, раніше працював над питаннями дипломатії у ОП в команді Андрія Єрмака
- Міністерство стратегічний галузей та промисловості зайняв Герман Сметанін, колишній керівник «Укроборонпрому»
- Міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів стала колишня заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук
- Міністром молоді та спорту став Матвій Бідний
- Міністром аграрної політики став Віталій Коваль, який до цього очолював Фонд держмайна
- Міністром культури та інформаційної політики став Микола Точицький, дипломат з команди Андрія Єрмака
- Міністром у справах ветеранів призначили Наталію Калмикову, колишню заступницю міністра оборони.
- Міністром розвитку громад, територій та інфраструктури призначили Олексія Кулебу, донедавна заступника Андрія Єрмака.
Чому саме зараз?
У червні 2024 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук анонсував кадрові зміни в уряді.
«Наша задача – заповнити уряд», – сказав він 29 червня у ефірі Національного телемарафону. Зміни тоді так і не відбулися, хоча справді – низка міністерств вже довгий час функціонували без затверджених керівників. Як от Міністерства культури, молоді та спорту, агрополітики, інфраструктури, Міністерство у справах ветеранів та Міністерство регіональної політики.
Тоді у повідомленнях джерел видання «Українська правда», йшлося і про те, що президент хотів замінити голову уряду – Дениса Шмигаля. Однак – і цього не сталося.
Натомість, за кілька місяців, у вересні низка міністрів, яких ми перерахували вище, написали заяви на звільнення і фактично одночасно подали їх на розгляд парламенту.
«Ці 4.5, а хтось 5 років був міністром. Нам сьогодні потрібна нова енергія, а пов’язані ці кроки тільки з посиленням нашої держави на різних напрямках», – коротко відповів на запитання 4 вересня президент Володимир Зеленський.
Тож, публічно президент основною причиною назвав бажання додати «нову енергію» і те, що за такий термін, як 4.5 - 5 років, ключові урядові менеджери втомилися.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що у президента та Офісу президента загалом було бажання змінити членів уряду, до яких були питання, проте не було на це часу.
«Чому саме зараз, бо тільки наприкінці серпня і у Єрмака і у президента з’явився час, стало вже необхідно, треба було ухвалити ці кадрові питання. Як тільки ухвалили відповідні політичні рішення, кого на кого міняють, що саме відбудеться, ось тоді це і відбулося», – розповів у коментарі Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко.
Володимир Фесенко також додав, що наприклад міністра закордонних справ хотіли змінити ще з вересня 2023 року, а про загальні зміни вперше заговорили вголос в лютому 2024-го.
«Обмін кадрами» між ОП та Кабміном чи «нова енергія»?
Спершу не було ясно, чи Верховна Рада відправить у відставку всіх міністрів, які написали такі заяви.
Лише з другої спроби 5 вересня Верховна Рада зняла Ірину Верещук з посади віце-прем'єра. «Я думаю, що це пов'язано з тим, що не була до кінця прокомунікована її подальша робота», – розповіла в ефірі Радіо Свобода народна депутатка з фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.
Увечері 4 вересня президент України зустрічався із фракцією «Слуга народу» та обговорював це «велике перезавантаження» уряду.
«Президент особисто спілкувався з кожним із кандидатів на посади тих чи інших міністрів», – говорить Євгенія Кравчук.
Як заступниця голови парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики вона звертає увагу на те, що довгий час в Україні було вакантним крісло міністра культури та інформаційної політики. Верховна Рада звільнила з цієї посади Олександра Ткаченка понад рік тому. Так само не було очільників у міністерствах інфраструктури і сільського господарства, там керували в.о.
Здебільшого нові призначення та звільнення стосуються Офісу президента та Кабміну – людей з ОП звільняють та відряджають» на міністерські посади, а працівників Кабміну часто після відставки – відправляють на певні посади в ОП.
«Щоб люди не пішли в нікуди, їх хочуть залишити в президентській команді, тому і Верещук і деякі інші вони попрацюють у Офісі президента, а можливо потім з’являться якісь інші посади», – пояснює такі призначення в ОП у коментарі Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко.
Представники опозиції вважають, що ці урядові зміни не призведуть до оновлення.
«Рокіровка не зрозуміла, ніякої свіжої крові там не з'являється, скажімо прямо. Тобто це ті люди, і просто їх міняють місцями, по колу вони ходять від одного міністерства до іншого. Ніяких нових ідей свіжих і нових людей не бачимо, не чуємо», – сказала в ефірі Радіо Свобода депутатка Юлія Клименко (фракція «Голос»).
Натомість соратники Володимира Зеленського вважають, що він відкритий до нових кадрів, бо на посаду міністра оборони ще раніше запросив вихідця із «Голосу» – Рустема Умєрова.
Олег Рибачук, який керував Секретаріатом президента України та був віце прем'єром з євроінтеграції у часи президентства Віктора Ющенка, а тепер очолює Центр спільних дій, в ефірі Радіо Свобода висловив думку, що зараз представники уряду не мають достатнього впливу, натомість реальні рішення ухвалюють наближені до президента та керівництва його Офісу. Однак, проблема в тому, що на відміну від урядовців, вони не несуть належної відповідальності за свої рішення, наголошує Рибачук.
«Таким чином, оцей сумбур в уряді, він стає настільки зрозумілим, що говорити про якісь нові обличчя неможливо, тому що вибирають знову по багатьох критеріях різні групи впливу. Потрібно пройти кастинг серед впливових членів офісу, в основному – це Єрмак», – сказав в ефірі Радіо Свобода Олег Рибачук.
Андрій Єрмак не коментував свій вплив на кадрові зміни в уряді. Раніше в інтерв'ю «Європейській правді» він відповів на критику, що втручається у роботу МЗС: «Мої повноваження закінчуються там, де закінчується доручення президента» та додав, що бачить свою роль як радника з національної безпеки.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що під «новою енергією» президент мав на увазі зміни всередині команди, а не виключно «нові обличчя» на посадах.
А друга причину, яку називає експерт – «кадровий резерв президентської команди обмежений». Тому, власне, і призначали обираючи з тих, хто вже проявив себе в команді Володимира Зеленського.
- Більше ніж половина українців вважає, що Офіс президента перевищує свої повноваження, впливаючи на парламент, уряд, правоохоронні та антикорупційні органи, а також суди. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке провели фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба «Центру Разумкова» на замовлення руху «Чесно».у серпні цього року.
- 54% респондентів висловили довіру Володимиру Зеленському, водночас президенту як соціальному інституту довіряють 50% опитаних, такими є результати опитування, яке проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 6 до 12 червня 2024 року. А от керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку не довіряє більше половини українців, згідно із результатами цього опитування.
Читайте також:
- На деревах й під снігом: скляне чудо у закарпатських лісах. Людей тягне магнітом (ФОТО)
- На Закарпатті вводили аварійні відключення й відмінили одну з черг
- На Закарпатті забили на сполох: дитину рятує уся громада. Що сталось?
- Закарпатцям слід готуватися до відключень світла 27 листопада: обленерго оприлюднило новий графік
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber