У Верховній Раді хочуть змінити закон про мобілізацію. Петро Порошенко та ще 17 осіб зареєстрували новий "цікавий" законопроєкт.
Парламентарі намагаються допомогти військовозобов'язаним з відстрочкою виїздити за кордон. Серед таких громадян є й парламентарі, і депутати місцевих рад. У тому ж законопроєкті — ідея про звільнення від служби та інші армійські питання.
Народні депутати внесли на розгляд Верховної Ради законопроєкт, у якому йдеться про можливість виїзду за кордон двом категоріям українців. Якщо пропозиції приймуть, то закордонні мандрівки стануть можливими для парламентарів і декого із заброньованих на час воєнного стану. Про деталі ідей парламентарів розповіли на порталі "Судово-юридичної газети".
На порталі зауважили, що група нардепів 5 серпня зареєструвала законопроєкт №11460, яким хотіли б внести зміни у два закони. Перший із них — Закон "Про військовий обов’язок і військову службу": пропонують можливість звільнення з війська через певний час служби. Другий — "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію": ідея про право виїзд за кордон. Ініціатор законопроєкту — нардеп та очільник партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко та ще 17 осіб, ідеться на порталі.
В обґрунтуванні вказано кілька міркувань, чому Раді слід підтримати ідею ініціаторів. По-перше, згадали, що військовослужбовці не можуть звільнитися з війська, оскільки такі норми видалили із законопроєкту про посилення мобілізації. По-друге, пояснили, що варто було б розширити права деяких категорій українців, щоб вони могли виїздити за кордон. Водночас не згадується, що новації можуть стосуватися нардепів, натомість пишуть про права людини, "гнучкість" і "негативний резонанс".
Бронювання від мобілізації та особливості служби
Народні депутати пропонують внести зміни у ст. 23 закону про мобілізацію.
Перша новація — виїзд за кордон дозволять громадянам, які мають відстрочку як нардепи і депутати місцевих рад. Водночас їм буде достатньо показати документ, який підтверджує відстрочку, — службове посвідчення.
Друга новація — дозвіл на виїзд українцям, заброньованих від критично-важливих підприємств.
Третя новація стосується громадян, які працюють у НАБУ, Нацполіції, ДСНС, прокуратурі, ДБР тощо. Когось з них будуть бронювати на 100%, когось — на 50%.
На сторінці Facebook ініціатора законопроєкту 11460 про виїзд за кордон нардепів поки що немає коментарів щодо пропозицій. Також про нові ідеї українських політиків нічого не написав глава профільного комітету Олександр Завітневич, який перший має його проаналізувати.
Зазначимо, раніше Фокус інформував про скарги Петра Порошенка на те, що йому та деяким іншим нардепам не дають виїхати за кордон, щоб узяти участь у важливих закордонних заходах. Один із таких випадків стався у грудні 2023 року, коли політик не зумів дістатися США, щоб переконати американців допомогти Україні. Питання щодо демобілізації підіймалось під час обговорення законопроєкту №1149 — про посилення мобілізації: ідею звільнення з війська нардепи відкинули.
Мобілізація в Україні: кого можуть призвати до Сил оборони з 18 років
Як розповів Роман Костенко, 19-річних не мобілізують до ЗСУ, якщо вони самі не виявлять бажання служити. Він також заявив, що після 2022 року такі довідки, як "обмежено придатний у воєнний час, непридатний у мирний", більше не видаються.
В Україні можуть призвати до армії людей віком до 25 років, однак лише в певних випадках. Про це в інтерв'ю"Радіо НВ" розповів народний депутат України від "Голосу", секретар комітету з національної безпеки ВР Роман Костенко.
"У нас дозволено мобілізувати військовозобов'язаних з 18 років. Якщо ти військовозобов'язаний, то тебе можуть призвати з 18 до 25 років. Наприклад, у мене в підрозділі служить багато людей до 25 років", — розповів він.
Костенко заявив, що 19-річних не мобілізують до ЗСУ, якщо вони самі не виявлять бажання служити. Він також заявив, що після 2022 року такі довідки, як "обмежено придатний у воєнний час, непридатний у мирний", більше не видаються.
"Є ця категорія людей, які отримали, наприклад, у 20 років військовий квиток, що він обмежено придатний під час воєнного стану, а непридатний під час мирного, і в армію на строкову службу він не піде... Але коли він отримує військовий квиток, він стає військовозобов'язаним. І в нас ці категорії не змінювалися. У нас були військовозобов'язані і призовники. І після того, як було ухвалено закон, нічого ж не змінилося: вони були військовозобов'язані, вони продовжували йти до Збройних сил", — сказав Костенко.
Читайте також:
- Метушня на одному із блокпостів Закарпаття: люди застрягли у транспортних засобах
- Отримали нові назви: на Закарпатті перейменують чотири населені пункти (ПЕРЕЛІК)
- Держава виділить для Закарпаття 150 млн гривень: кошти спрямують на розвиток потужного об'єкту
- Полювання вже почалось: у районах Закарпаття беруть штурмом ліси
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber