Пояснення від Міноборони: чому працівники ТЦК затримують військовозобов'язаних українців?.

За законом співробітники ТЦК не повинні обмежувати пересування людини та навіть торкатися до неї.

В Україні нерідко фіксують затримання військовозобов'язаних чоловіків працівниками ТЦК. У Міноборони відреагували на звернення громадян та надали роз'яснення щодо дій посадових осіб, інформує ТСН.

У Міністерстві оборони повідомили, що до повноважень представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не входить затримання ухилянтів. Це компетенція правоохоронних органів.

Т.в.о. командувача військ оперативного командування "Захід" полковник Олександр Селецький зазначив, що військовозобов'язані чоловіки віком 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ та документ, який посвідчує особу. Їх потрібно пред’являти за вимогою уповноваженого представника районного (міського) ТЦК та представника Державної прикордонної служби.

Адвокатка Катерина Аніщенко вказала, що Міноборони надало відповідь, яка зумовлена положеннями діючого законодавства. Затримувати чоловіків мають право виключно співробітники поліції та інших правоохоронних органів. У такому випадку передбачено складення протоколу із зазначенням підстав. Громадянина до з'ясування обставин мають доставить саме до поліцейського відділку, а не до ТЦК. Про затримання чоловіка повинні повідомити його родичам або близьким.

Юристка навела приклад, коли правоохоронці заявляли, що не затримували, а супроводжували особу. За словами Аніщенко, громадяни через свій правовий нігілізм роблять собі ведмежу послугу, дозволяючи такий "супровід". За законом співробітники ТЦК не повинні обмежувати пересування людини та навіть торкатися до неї.

Правозахисниця наголосила, що українцям варто знати про свої права та перед пред'явленням своїх документів попросити документи посадової особи. За новим законом, працівник ТЦК має під час вручення повістки увімкнути боді-камеру. Практика свідчить про те, що з чоловіками, які викликають поліцію або вимагаю увімкнути боді-камеру діалог "відбувається по-іншому".

"Це завжди працює… Я своїм клієнтам так і кажу, що після того, як він подивиться документи людини у військовій формі і остання включить боді-камеру – лише після цього можна спілкуватись. Але ніхто не має права застосовувати насилля. Навіть якщо громадянин військовозобов’язаного віку від 18 до 60 років перебуває у розшуку", - цитує Катерину Аніщенко ТСН.

Читайте також: Штраф до ₴25000: мобілізація жінок з 1 серпня та за що їх штрафуватимуть

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на«Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!