Ціна "броні": нардепи пропонують нові "вигідні" моделі бронювання для не зовсім простих смертних.

У Верховній Раді перебуває уже три законопроєкти про економічне бронювання.

Голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який минулого тижня подав законопроєкт №11331 про економічне бронювання, у понеділок зареєстрував ще два альтернативні законопроєкти – №11331-1 і №11331-2. Про це йдеться на сайті парламенту.

Початковий законопроєкт передбачає бронювання спеціалістів, яких важко замінити, за умови сплати підвищеного військового збору у 20 400 грн на місяць.

Альтернативні законопроєкти пропонують інші моделі:

Бронювання найманих військовозобов’язаних із середньомісячною зарплатнею не менше 12 прожиткових мінімумів — тобто понад 36 336 грн;
Бронювання спеціалістів при зарплаті понад 36 336 грн, а для ФОПів — за 20 400 грн військового збору, з реєстрацією від шести місяців із дня набуття чинності цього закону і доходом не менш ніж трикратний розмір збору за бронювання військовозобов’язаних — тобто понад 61 200 грн.

На сьогодні у Верховній Раді уже три законопроєкти про економічне бронювання. Усі – від однієї групи авторів на чолі з нардепом Дмитром Наталухою.

Нагадаємо, в Україні деякі підприємства мають можливість забронювати своїх працівників від мобілізації. Однак, у низці випадків компаніям можуть відмовити в цьому.

Про це повідомив заступник міністра економіки Ігор Фоменко в етері єдиного телемарафону.

Він зазначив, що спочатку підприємство чи організація звертаються до органів влади із заявою про визнання їх критично важливими. Для отримання такого статусу необхідно відповідати всім критеріям. Кожне міністерство або центральний орган виконавчої влади встановлює свої критерії. Після перевірки відповідними службами видається наказ про визнання підприємства критично важливим.

Після того як підприємство отримує потрібний статус, воно подає список своїх військовозобов'язаних з метою бронювання до центрального органу виконавчої влади або ОВА. Потім цей список надсилається до Міноборони або інших відповідних органів, де військовозобов'язані перебувають на обліку.

На наступному етапі дані проходять перевірку через систему "Оберіг". Лише після цього інформація передається до Міністерства економіки.

"Мінекономіки перевіряє наявність підстав. Якщо якихось документів не вистачає, ми просимо їх надати. Після цього міністерство видає наказ, який надсилає до Міноборони, ТЦК і того органу місцевої влади, який звертався до Міноборони", — сказав Фоменко.

Деяким компаніям можуть відмовити в бронюванні співробітників, якщо Міністерство економіки вважає, що не всі необхідні документи було надано або якщо є підозри на підробку документів.

"У нас є правові підстави не видавати наказ і повернути пакет документів або на доопрацювання, або на анулювання попередніх рішень", — додав він.

Наразі у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання. Одні називають такий підхід несправедливим, адже він дозволятиме багатшим громадянам "відкупитися" від служби у війську. Інші вказують на невідворотність таких змін, враховуючи складну ситуацію з грішми для армії.