Закон ухвалили після тривалих та складних дискусій та провалу ранніх поправок.
Верховна Рада України ухвалила резонансний законопроєкт про електронний реєстр чоловіків. Стало відомо, яку інформацію отримає ТЦК, пише Today.ua.
Йдеться про законодавчу ініціативу №10062. Зазначений документ надає можливість Міноборони право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО та посилити кіберзахист. Один із основних пунктів є створення розширеного електронного реєстру військовозобов'язаних.
Депутат ВРУ Ярослав Железняк повідомив, що закон ухвалили після тривалих та складних дискусій та провалу ранніх поправок. Рішення узгодити законопроєкт підтримали 248 народних обранців.
Що зміниться після появи нового закону
Представники ТЦК матимуть змогу забезпечити більший контроль над військовозобов'язаними. Вони бачитимуть, що військовозобов'язаний чоловік, який зареєстрований в одному місті, проживає в іншому.
У співробітників військкоматів зникне необхідність здійснювати рейди у спортзалах, розважальних центрах, ресторанах та інших місцях. Вони зможуть оперативніше ідентифікувати громадян, які не перебувають на військовому обліку. Також очікується припинення помилкової видачі повторних повісток.
Закон запустить цифровізацію української армії, якої прагне Міністерство оборони. Його голова Рустем Умєров після вступу на посаду запевнив, що цифровізує багато процесів, щоб уникнути помилок у процесі мобілізації.
У чому проблема ухваленого законопроєкту
Депутат від "Голосу", ветеран АТО та військовослужбовець Роман Костенко розкритикував законопроєкт, який, на його думку, приховує великі ризики. Доступ до секретної інформації отримають за межами України – вона зберігатиметься на закордонних серверах.
"Не можна розміщувати секретну та абсолютно секретну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни! Це приклад "простих рішень", які можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо!" – наголосив секретар Комітету ВР з питань національної безпеки.
Думку Костенка поділяє Віталій Дейнега, колишній заступник міністра оборони України з цифровізації. Він зазначив, що документ потребує доопрацювання. У поточній редакції законопроєкт не вирішує актуальних проблем, і питання захисту кінцевих станцій залишиться відкритим.
"Це ключове питання про безпеку, технічну та корупційну сторону. Сподіваюся, що рішення там теж буде. Нехай і криве. Інакше армію не цифровізують ніколи", - наголосив військовий волонтер.
Читайте також:
Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!