«Перший пішов!»: у Києві вперше почався суд над нардепом-кнопкодавом із закарпатського Виноградова (ВІДЕО)

Журналісти руху «Чесно», котрі і зафіксували факт неособистого голосування парламентарієм у лютому 2020 року, свідчитимуть у суді.

Цього тижня у Києві почався суд над першим в історії українського парламентаризму «кримінальним» народним депутатом-кнопкодавом. Мажоритарник із закарпатського Виноградова Владіслав Поляк, що у Парламенті входить до групи «Довіра», був помічений за неособистим голосуванням 21 лютого 2020 року. Тоді він щонайменше тричі вдався до кнопкодавства під час розгляду поправок до проєкту закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Усього лише за місяць до цього, 16 січня, набув чинності закон, що криміналізував кнопкодавство нардепів.

«Це абсурд, коли законодавці - народні депутати, у найвищому законодавчому органі держави – Парламенті, порушують найвищий закон України – Конституцію, конкретно статтю 84-ту, для того, щоб ухвалити будь-який нормативно-правовий акт меншого рівня», - коментує явище неособистого голосування журналіст «Чесно» Олександр Саліженко, котрий разом з колегами верифікував факти першого кримінального кнопкодавства.

В коментарі «Голосу Карпат» Олександр Саліженко розповів про досудове розслідування і перше судове засідання, що відбулось 16 червня у Печерському райсуді Києва.

«Ми з колегами ходили на допити і давали свідчення. На першому судовому засіданні був присутнім наш представник. Були озвучені позовні вимоги сторін, прокурор подав клопотання про заслуховування свідків – це, якраз, представники «Чесно», працівники апарату Верховної Ради і депутати, які могли бути свідками неособистого голосування. Поляк та його адвокат не заперечували ні проти кваліфікації справи, ні проти долучення свідків, - каже журналіст і додає, що, за його інформацією, свідчення ДБР дав лише один депутат, а інші, яким неодноразово надсилали повідомлення, так і не прийшли.

Також Саліженко зазначає, попри сумніви деяких скептиків, факт неособистого голосування є очевидним, що зафіксовано як оператором руху «Чесно», так і камерами у Верховній Раді.

Наступне судове засідання, на якому також визначать процедуру заслуховування і вивчення письмових та відео-доказів, заплановано на 23 червня. Далі - буде розгляд справи по суті.

Проте, судовий процес важко передбачити і він може затягнутись на роки. Найважче - довести факт умисного неособистого голосування, за яке і передбачена кримінальна відповідальність. Якщо сукупність доказів зіграє проти народного депутата Поляка і кнопкодавство буде визнано судом, то, згідно із законом, йому загрожує штраф у розмірі 51-85 тисяч гривень та позбавлення мандата.

Нагадаємо, одразу після фіксації можливого кнопкодавства нардепом з Виноградова, тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка вніс до ЄРДР відомості щодо вчинення депутатом неособистого голосування за ст. 364-2 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування кримінального провадження тривало майже рік і 12 лютого 2021 року Генпрокурор Ірина Венедіктова підготувала Поляку підозру, однак для її отримання він особисто не з’явився та не повідомив про причини своєї неявки.

Сам народний депутат вважає, що не кнопкодавив у Верховній Раді 21 лютого 2020 року.

Сьогодні ДБР продовжує досудове розслідування ще одного факту неособистого голосування. 5 листопада 2020 року колега Владіслава Поляка з групи «Довіра» мажоритарник з Івано-Франківщини Андрій Іванчук, був спійманий на кнопкодавстві за основу законопроєкту №4100 про внесення змін до Бюджетного кодексу України. Лише 4 січня 2021 року в.о. Генпрокурора Роман Говда вніс відповідні відомості до ЄРДР і досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочате з другої спроби.

Співрозмовник «Голосу Карпат» Олександр Саліженко, як і багато його колег та експертів вважають, що факти неособистого голосування українських парламентарів можна було попередити значно раніше, ще до криміналізації кнопкодавства:

«Ми вимагали, щоб керівництво Парламенту увімкнуло сенсорну кнопку. Був досвід Київської міської ради і Вінницької обласної ради, де вона працювала уже декілька років і показувала свою ефективність. Після того, як там запровадили сенсорну кнопку, фактів кнопкодавства не було. У Верховній Раді сенсорна кнопка була встановлена ще за часів Арсенія Яценюка. Але її не вмикали, бо то вона не працювала, то не була сертифікована, то її можна було обійти. Ми наполягали, що превенція, на яку витрачені бюджетні кошти, є саме тим технічним рішенням, яке позбавить мотивації депутатів голосувати за відсутніх колег. Але у Парламенті на це був свій погляд: вони, спершу, криміналізували кнопкодавство через нову норму у Кримінальному кодексу України. Зараз саме за цією нормою кваліфікували справи Поляка і Іванчука».

Сенсорну кнопку у Верховній Раді ввімкнули на початку березня 2021 року. З тих пір спроб неособистого голосування серед нардепів журналісти не фіксували.