Разом із відповідями на запити про публічну інформацію, що становить суспільний інтерес, журналістам надіслали два рахунки на загальну суму 350 гривень.
30 листопада і 15 грудня у відповідях на чергові запити, міськрада надіслала журналістам "Голосу Карпат" рахунки на відшкодування витрат за друк документів. За отримані електронкою скановані копії з публічною інформацією, що становить суспільний інтерес, хочуть майже 350 гривень.
Журналістка Олена Мудра, котра була автором обох запитів та збирала інформацію для наступних матеріалів зазначає, що таке трапилось вперше. Крім того вона назначає, що надіслана інформація була не повною і частвоко проігнорованою. Загалом такі дії, можуть бути розцінені як перешкоджання здійснення професійної діяльності журналіста, що кваліфікується статтею 171 Кримінального Кодексу України.
"З усіх запитів, які я коли-небудь надсилала до міськради, чомусь обрали лише два. Перший стосувався виділення бюджетних коштів на діяльність громадських організацій; другий - земельних ділянок, що 1) могли стати приватними шляхом продажу комунальної власності третіми особами, 2) могли бути виділені на підставних осіб, 3) надані в оренду за заниженою ціною.
Відповідь, за яку просять гроші, була не повною як фізично, так в по суті. У першому випадку не надіслали звіти ГО по використанню бюджетних коштів, у другому - проігнорували питання власності землі біля оптового ринку по вулиці Комунальна", - коментує ситуацію журналістка.
Медіа-юрист проєкту BIHUS.info "Свої люди" Віталій Гусак пояснив, коли саме можна просити відшкодування за запитувані документи, як про це повідомляти і чи мають журналісти платити у ситуації, що склалася.
1.Плата стягується за копіювання одинадцятої та усіх наступних сторінок.
Згідно частини 1 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закону) інформація на запит надається безкоштовно.
Відповідно до частини 2 ст. 21 Закону у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Тобто, запитувач має право отримати 10 сторінок безкоштовно, а плата стягується за копіювання одинадцятої та усіх наступних сторінок.
В частині 3 ст. 21 Закону вказано, що розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 740.
Оскільки, граничні норми витрат визначаються у відсотках від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то визначаємо цей розмір відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» (і відповідно закон про державний бюджет на відповідний рік).
2.Обов`язковість встановлення розпорядником розміру плати.
Також в частині 3 ст. 21 Закону вказано, що у разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
Тож, слід звернути увагу на те, що відповідно до Закону розпорядник зобов`язаний встановити розмір плати за копіювання або друк, це реалізується у формі наказу, розпорядження, рішення тощо. Якщо цей документ відсутній, то вимога сплати кошти є незаконною.
3.Розпорядник має право вимагати відшкодування витрат тільки за копіювання або друк документів, оплата витрат на сканування чи іншу комп’ютерну обробку документів не передбачена законом.
4.Оплата повинна буди здійснена до надання відповіді, а не після.
Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком.
Тобто, із цього формулювання вбачається, що розпорядник спочатку надсилає рахунок на оплату і тільки за наслідками цієї оплати надає відповідь на запит.
Тут слід звернути увагу, що надсилання здійснюється або на електронну пошту, або шляхом надсилання листа поштовим зв’язком або будь-яким іншим способом зв’язку, основна мета – це те, щоб запитувач був поінформований про розмір і спосіб оплати до отримання відповіді.
Виконати обов’язок щодо відшкодування фактичних витрат запитувач може лише тоді, коли він поінформований про:
1) те, що задоволення його запиту потребує копіювання або друку більше ніж 10 сторінок;
2) конкретну суму, яку йому необхідно сплатити;
3) спосіб оплати і підтвердження її здійснення.
Тобто, хоч це безпосередньо і не прописано в Законі, розпорядник повинен повідомити запитувача про необхідність внесення плати, її розмір та порядок оплати. Це логічно випливає з положень Закону, який, як і будь-який закон, повинен бути таким, щоб його можна було виконати (принципи реалістичності та розумності). Таким чином, можливість і обов’язок внесення запитувачем плати виникає лише в разі його повідомлення про це розпорядником.
Інформування запитувача про необхідність оплати фактичних витрат передбачає не просто повідомлення щодо наявності такої необхідності оплати, але й інформування про розмір і спосіб внесення плати: реквізити рахунка в фінансовій установі, спосіб надання підтвердження внесення плати. Для зручності запитувачів розпорядникам доцільно разом з повідомленням щодо необхідності оплати надсилати платіжний документ для фінансової установи. У цьому документі наперед заповнюються всі реквізити, окрім дати внесення платежу, імені (найменування) платника та інших реквізитів, які ідентифікують особу платника.
5.При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Нагадаємо, журналісти "Голосу Карпат" долучились до звернення голові Закарпатської облради у зв'язку із обмеженням свободи слова.