Тоді територію нинішнього Закарпаття від'єднади від Чехословаччини і приєднали до Радянського союзу.
28 жовтня 1944 року під час Другої Світової війни у Мукачеві був сформований прорадянський «національний комітет Закарпатської України», який за вказівкою комуністів проголосив «волю народу» – від’єднання від Чехословаччини й приєднання до Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Про це пише видання Фенікс слово.
Подаємо основні статті Договору мовою оригіналу:
Статья1.
Закарпатская Украина (носящая, согласно Чехословацкой Конституции название Подкарпатская Русь), которая на основании Договора от 10 сентября 1919 года, заключенного в Сен-Жермене вошла в качестве Автономной единицы в рамки Чехословацкой Республики, воссоединяется в согласии с желанием проявленным населением Закарпатской Украины и на основании дружественного соглашения обеих Высоких Договаривающихся Сторон, со своей издавней Родиной – Украиной и включается в состав Украинской Советской Социалистической Республики.
Границы между Словакией и Закарпатской Украиной, существующие ко дню 29 сентября 1938 года становятся с внесенными изменениями, границами между Союзом Советских Социалистических Республик и Чехословацкой Республикой согласно прилагаемой карте.
Статья 2.
Этот Договор подлежит утверждения Президиума Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик и Чехословацкого Национального Собрания. Обмен ратификационными грамотами будет призвиден в Праге. Настоящий Договор составлен в Москве в трех екземплярах, на русском, украинском и словаком языках. При толковани все три текста имеют одинаковую силу.
29 июня 1945 года.
По уполномочию Президиума Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик:
В. Молотов.
По уполномочию Президента Чехословацкой Республики:
Эд. Фирлингер., В. Клементис.
Автономна Підкарпатська Русь, яка фактично мала статус Республіки, стала тільки однією з областей Української РСР і отримала назву Закарпатська область. Підписання Договору стало наслідком безпрецедентного тиску і шантажу Йосипа Сталіна на президента Чехословацької республіки Едварда Бенеша.
З 22 січня 1946 року Підкарпатська Русь (Закарпатська Україна) офіційно стала називатися Закарпатською областю із центром в місті Ужгороді. Без добровільної згоди, всіх корінних жителів краю, карпаторусинів (русинів, руснаків) було переписано українцями, практично, вся русинська інтелігенція була розстріляна або відбувала різні терміни ув’язнення в ГУЛАЗі, а ті, що залишилися живими, почали пристосовуватися до нових історичних умов і працювати на благо комуністичного режиму.
НКВД знищило також майже всю історичну доказову базу походження карпаторусинів. Всі карпаторусинські школи були закриті, почали працювати радянські школи з українською мовою навчання. Наступила епоха тотальної асиміляції цілого народу.
28 жовтня 1944 року під час Другої Світової війни, коли Червона Армія звільнила наш край, у Мукачеві був сформований маріонетковий прорадянський «національний комітет Закарпатської України», який за вказівкою комуністів проголосив «волю народу» – від’єднання від Чехословаччини й приєднання до Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Після довгих і важких переговорів між Чехословаччиною і СРСР, чехословацька делегація здалася і 1 лютого 1945 року була вимушена погодитись на тодішній радянський контроль над територією Підкарпатської Русі (Закарпатської України).
Сьогоднішні карпаторусини дуже надіються, що прийде той час, коли вони будуть визнані на державному рівні і їхня неповторна русинська культура, їхня бесіда буде збагачувати культурні і духовні цінності країни, в якій живуть.
Маючи величезний природній, культурній і науковий потенціал, ми могли б уже сьогодні стати своєрідною меккою в центрі Європи і окрасою незалежної України, - наголошує своїм читачам Фенікс слово.