Район № 5 на Закарпатті. Вторгнення зовні?

Екс-нардеп Іван Бушко вважає, що створення ще одного, Берегівського району, є наслідком домовленостей з Угорщиною.

У соцмережах і електронних ЗМІ «звідкись» появилася інформація про нову конфігурацію укрупнених районів на Закарпатті. Йдеться про 5 районів – Ужгородський, Берегівський, Тячівський, Мукачівський і Хустський, які «поглинають» всі інші адміністративні території. Дивує сам факт появи цього повідомлення – без жодного прямого посилання на джерело, без номера і вихідних даних цього документу. У коментарях навіть поговорюють про фейк, підкинутий невідомо для чого. Фейк чи не фейк, але сама тема не може не зачепити, адже йдеться про те, як вплинуть ці новостворення на життя пересічного закарпатця. Адже вони неминуче вплинуть. На цю тему розмовляємо з екс-нардепом України, колишнім першим заступником губернатора області Іваном Бушком. Зараз він продовжує громадську діяльність, є засновник благодійного фонду «Виноградів», підтримує проекти пов’язані з русинством, і уважно слідкує за подіями в Україні і світі.  

Іване Івановичу, що скажете про появу нової карти Закарпаття. Чому вона появилася для публіки саме зараз і саме в такому «напівфейковому» вигляді. Ніби як уже прийнята постанова, хоча підтвердження тому нема. Є лише проект від Кабінету міністрів і то без вихідних даних, без дати появи документу (навіть не знаю, чи брати слово в лапки) і т.п.

Справа в тому, що за останній рік появилася така практика - «вкидувати» певний проект, чутки, пропозиції, чи, як у цьому випадку, документ без вихідних даних і вивчити реакцію на нього. І потім уже діяти залежно від цієї реакції.

Таке враження, що ці пропозиції в Україні не дуже обговорюють, принаймні спокійніше, ніж ця реформа заслуговує. Чому важливо на неї реагувати?

Реакція справді не дуже гостра, хоча сам факт, що в проекті появився п’ятий район, мав би привернути увагу. Адже проект уже був затверджений давно і він передбачав створення 4 районів замість 13. Власне, пошукайте інформацію в Гуглі – там дотепер йшлося про 4 райони На порталі «Децентралізація» , створеному за підтримки міжнародних інституцій, йдеться саме про 4 такі райони – Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Рахівський. Аж тут буквально зненацька виникає п’ятий, Берегівський район, який об’єднує в основному Виноградівщину і Берегівщину. Хто слідкує за розвитком міждержавних стосунків, той розуміє причину. Зараз ідуть інтенсивні переговори між керівництвом Угорщини й України, де кожна сторона має свій інтерес. І створення Берегівського, думаю, є наслідком цих домовленостей. Не виключено, що саме тому й «Рахівський» район перетворився на «Тячівський».

Які наслідки можна очікувати від створення нового району?

Створення району, де 40 відсотків становитимуть угорці, дозволить більше залучати їх до політичного і самоврядного життя на Закарпатті. І під цей проект уже давно йде фінансування як науки й освіти, так медицини, фінансування інфраструктури. У рамках цього проекту щось перепадає й українським закладам. Не секрет що в деяких українських селах Угорщина профінансувала ремонти дитячих садочків під відкриття груп з угорською мовою виховання. А на минулих місцевих виборах угорські партії досить активно висували в депутати українців, тобто намагалися вийти за рамки етнічності, щоб посилити вплив своєї політичної партії.

За часів Австро-Угорщини теж були всього 4 чи 5 «районів», тобто комітатів на території нинішнього Закарпаття…

Чотири. Вони проіснували тут 7 століть. Це Унг з центром в Ужгороді, Берег з центром у Берегові, Угочо з центром у Виноградові і Мараморош із центром у Сігеті. Історично вони були сформовані за етно-релігійним принципом. Це були угорські комітати, в яких поряд з представниками інших конфесій проживали греко-католики, переважна більшість яких були ідентифіковані як русини. В результаті багатовікової асиміляції вони записувалися угорцями, але принцип створення комітатів зрозумілий. За часів Чехословаччини райони вже були поділені за економічно-ландшафтним принципом і цей принцип зберігся і за радянських часів, і дотепер – маємо 13 районів.

Свого часу ви працювали в парламенті, чи доводилося вам займатися темою реформ і децентралізації?

Так, зокрема, саме тоді були прийняті основні документи щодо медичної реформи – госпітальних округів, першого другого й третього рівня медичного обслуговування. Скажімо, я тоді вже бачив потребу реформи системи дитячих будинків, переведення їх на сімейні. Зараз цей процес відбувається, як кажуть, у робочому порядку. І все нормально. А тоді був серйозний спротив. Розроблялася у ті часи й адміністративна реформа, але яким би був результат, тепер уже неможливо сказати.

А за яким принципом створюються зараз ці 4 або 5 районів?

Думаю, в основі реформи є все-таки не райони чи області, а територіальні громади. Там працюватиме представницька влада. Там громади вирішуватимуть всі проблеми, а Київ напряму виділятиме передбачені законом кошти. Громади будуть фінансувати освітні заклади, братимуть участь у фінансуванні інфраструктурних об’єктів, які вважатимуть для себе потрібними, зокрема, медичних закладів. А райони… Я поки що й сам не зрозумів, які у них будуть функції замість ліквідованих 13 районних рад і адміністрацій.

До речі, районний спільний медичний заклад буде знаходитися в Берегівському чи Виноградівської районі?

Все залежатиме від того, які чинники будуть важливішими. У Виноградівському районі більше населення - 120 тисяч, на Берегівщині у півтора рази манше. Проте є інший чинник - основне медичне устаткування буде концентруватися у Берегові. Про це свідчать і заяви на найвищому рівні, обіцянка угорців брати участь в інфраструктурних проектах, початком яких може стати 15 червня – дата підписання міждержавних угод.

На базі виноградівської лікарні, можливо, залишиться відділення екстреної допомоги, по селах працюватимуть сільські лікарі. А, наприклад, Королівській територіальній громаді зручніше буде приєднатися до Хустського госпітального округу. Він теж за останні роки дуже інтенсивно наповнював матеріальну базу, завдяки тим хустянам, які могли лобіювати інтереси свого округу в парламенті й Кабінеті Міністрів. Це відомі прізвища.

Важко уявити, що у Виноградові не буде Виноградівської районної лікарні

Проблема не в тому, де буде лікарня, а в тому, чи грамотно відбудеться реформа – забезпечено автопарк машин «невідкладної допомоги», побудовані дороги і багато інших речей. На жаль, поки що маємо тільки негативний досвід реформи. Взяти хоча б Королево. Тут були дві лікарні – залізнична і підрозділ районної. Коли їх закривали, були мітинги, були пояснення, що станеться соціальна катастрофа і т.п. Лікарень нема, і це значно погіршило рівень обслуговування для найбідніших мешканців, для жителів Хижі, Черни, Новоселиці, куди і   доріг як таких не було. Все це сталося внаслідок недолугої реформи, про наслідки якої мало хто говорить.

І ще раз про «5-й район». Група осіб з Виноградівського району приїхала в облдержадміністрацію, щоб висловити свою незгоду… або й навіть згоду на об’єднання, якщо район буде називатися не Берегівським, а Виноградівським. Якщо б це мало значення, тоді можна знайти компромісну назву - «Притисянський район». Звучить?

До речі, угорці свого часу лобіювали «Притисянський» регіон. І 20 років тому у нас фактично був Притисянський виборчий округ, який охоплював саме угорськомовні села. Особисто я запропонував би назву «Угочанський район». Ця назва знімає протистояння, чи амбіції громад. А крім того є й історичні аргументи – адже Угоча як окрема адміністративна територія королівства проіснувала 7 століть із центром у Виноградові.

Нагадаємо, Закарпаття поділять на п'ять районів (СПИСОК)